ЗАКОНОПРОЭКТЫ ПО ЗАЩИТЕ ЖИВОТНЫХ.

ЗАКОН УКРАИНЫ № 3447-IV (О защите животных от жестокого обращения)
ЗАКОН УКРАЇНИ ПРО ЗАХИСТ ТВАРИН ВІД ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ
№ 3447-IV
О защите животных от жестокого обращения
Данный Закон направлен на защиту животных от страданий и гибели вследствие жестокого обращения с ними, защиту их естественных прав и укрепление нравственности и гуманности общества.
Раздел I
ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ
Статья 1. Определение терминов.
В данном Законе употребление терминов имеет следующее значение: животные – биологические объекты, принадлежащие к фауне: сельскохозяйственные, домашние, дикие, в том числе домашняя и дикая птица, меховые, лабораторные, зоопарковые, цирковые; дикие животные – животные, естественной средой существования которых является дикая природа, в том числе те, которые находятся в неволе или полусвободных условиях; домашние животные – собаки, коты и другие животные, которые в течение продолжительного исторического периода традиционно содержатся и разводятся человеком, а также животные видов или пород, искусственно выведенных человеком для удовлетворения эстетических нужд и нужд в общении, не имеющих, как правило, жизнеспособных диких популяций, состоящих из особей с аналогичными морфологическими признаками, и существующих продолжительное время в их естественном ареале; сельскохозяйственные животные – животные, которые содержатся и разводятся человеком для получения продуктов и сырья животного происхождения; беспризорные животные – домашние животные, оставшиеся без ухода человека или образовавшие полусвободные группировки, способные размножаться вне контроля человека; экспериментальное животное – животное, используемое для проведения научных опытов, экспериментов; эвтаназия – гуманные методы умерщвления животных, исключающие их предсмертные страдания; жестокое умерщвление животных – умерщвление животных без применения обезболивающих средств, предотвращающих ощущение животными боли и страха; биостерилизация – лишение животных хирургическим путем способности к воспроизведению потомства (репродуктивной способности); жестокое обращение с животными – издевательство над животными, содеянное с применением жестоких методов или из хулиганских мотивов, а также натравливание животных друг на друга, содеянное из хулиганских или корыстных мотивов; гуманное отношение к животным – действия, отвечающие требованиям защиты животных от жестокого обращения и предусматривающие доброжелательное отношение к животным, содействие их благу, улучшение качества их жизни и т.п.; карантинная площадка – специально оборудованные помещения или части помещений, предназначенные для временного содержания домашних животных в случае их улова или временной изоляции; содержание в домашних условиях – ограничение естественной свободы домашних животных, исключающее их свободное перемещение за пределами квартиры, двора отдельного дома; приюты для животных – неприбыльные учреждения, специально предназначенные и обустроенные для содержания беспризорных животных.
Статья 2. Нормативно-правовое регулирование защиты животных от жестокого обращения.
Нормативно-правовое регулирование защиты животных от жестокого обращения осуществляется данным Законом, законами Украины «О животном мире», «Об охране окружающей естественной среды», «О ветеринарной медицине», «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения», «О защите населения от инфекционных болезней» и другими нормативно-правовыми актами, принятыми в соответствии с ним. Если международным договором Украины установлены другие правила по защите животных от жестокого обращения, нежели предусмотренные данным Законом, применяются правила международного договора Украины.
Статья 3. Сфера действия данного Закона.
Действие данного Закона распространяется на отношения, возникающие в связи с содержанием животных и обращением с ними физических и юридических лиц. Действие данного Закона не распространяется на учреждения Министерства обороны Украины, Министерства внутренних дел Украины, Службы безопасности Украины, центрального органа исполнительной власти по делам охраны государственной границы, центрального органа исполнительной власти в области таможенного дела. Действие данного Закона распространяется на следующие виды деятельности: скотоводство, включая племенное скотоводство; обращение с животными на территории государственных природоведческих заповедников и на других особо охраняемых природоведческих территориях; охота, охотничье хозяйство, рыболовство; содержание домашних животных и племенная работа с ними; использование животных в цирках, зоопарках, на выставках и других зрелищных мероприятиях; использование животных в спорте, в сфере отдыха и развлечений людей; использование животных в научно-исследовательских и учебных целях, в тестировании; использование животных в производстве, в том числе в производстве биологических препаратов; другие виды деятельности, оказывающие влияние на животных. Действие данного Закона распространяется на обращение с животными независимо от формы собственности и других вещевых прав на них.
Статья 4. Основные принципы защиты животных от жестокого обращения.
Обращение с животными базируется на следующих принципах: жестокое обращение с животными является несовместимым с требованиями нравственности и гуманности, служит причиной морального вреда человеку; обеспечение условий жизни животных, соответствующих их биологическим, видовым и индивидуальным особенностям; право собственности и другие вещественные права на животных в случае жестокого обращения с ними могут быть прекращены в соответствии с данным Законом; запрет жестоких методов умерщвления животных; ответственность за жестокое обращение с животными; содержание и обращение с домашними животными без цели причинения вреда, как окружающим, так и самому животному.
Статья 5. Запрет пропаганды жестокого обращения с животными.
Запрещаются пропаганда жестокого обращения с животными, призывы к жестокому обращению с ними, а также пропаганда охоты в системе дошкольного, общего среднего, профессионально-технического и высшего образования. Запрещается использование в развлекательных или коммерческих целях материалов, демонстрирующих жестокое обращение с животными.
Статья 6. Воспитание гуманного отношения к животным.
Воспитание гуманного отношения к животным является важной составляющей этического, культурного и экологического воспитания граждан. Воспитание гуманного отношения к животным предусматривает формирование высокого уровня эколого-этического сознания и культуры граждан. Воспитание гуманного отношения к животным обеспечивается путем преподавания курсов по экологической этике и гуманному отношению к животным в дошкольных учебных заведениях, в системе общего среднего, профессионально-технического и высшего образования.
Раздел II
ПРАВИЛА СОДЕРЖАНИЯ ЖИВОТНЫХ, ИСКЛЮЧАЮЩИЕ ЖЕСТОКОСТЬ
Статья 7. Общие правила содержания животных, исключающие жестокость.
Условия содержания животных должны соответствовать их биологическим, видовым и индивидуальным особенностям. Условия содержания животных должны удовлетворять их естественным нуждам в пище, воде, сне, движениях, контактах из подобными себе животными, в естественной активности и других потребностях. Количество содержащихся животных, ограничивается возможностью обеспечения им условий содержания в соответствии с требованиями данного Закона. Место содержания животных должно быть обустроено таким образом, чтобы обеспечить необходимое пространство, температурно-влажный режим, естественное освещение, вентиляцию и возможность контакта животных с естественной для них средой. Содержание животных в детских учреждениях допускается при условии обеспечения постоянного ухода за животными в соответствии с требованиями данного Закона.
Статья 8. Особенности содержания диких животных в неволе.
Содержание диких животных в неволе допускается в случае создания условий, соответствующих их биологическим, видовым и индивидуальным особенностям. Содержание диких животных в неволе без создания соответствующих условий не допускается. Содержание диких животных в неволе допускается при наличии разрешения, выданного центральным органом исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды. Содержание диких животных в неволе без разрешения допускается в случае временного содержания спасенного пострадавшего животного. Допускается содержание мелких диких животных, которые традиционно содержатся людьми в неволе, и могут быть обеспечены условиями содержания в соответствии с требованиями данного Закона.
Статья 9. Особенности содержания домашних животных.
Лицо, содержащее домашнее животное, обязано: обеспечить домашнему животному необходимые условия, соответствующие его биологическим, видовым и индивидуальным особенностям, в соответствии с требованиями данного Закона; придерживаться санитарно-гигиенических норм эксплуатации жилого помещения, где содержится домашнее животное (место постоянного содержания), и норм сожительства. Правила содержания домашних животных устанавливаются органами местного самоуправления. Лица, содержащие домашних животных, имеют право появляться с ними вне мест их постоянного содержания (сопровождать их). Сопровождать домашнее животное может лицо, достигшее 14-летнего возраста. Лицо, сопровождающее животное, обязано обеспечить: безопасность окружающих людей и животных, а также имущества от причинения вреда сопровождаемым домашним животным; безопасность сопровождаемого домашнего животного; безопасность дорожного движения при прохождении с домашним животным возле транспортных путей и при их переходе путем непосредственного контроля его поведения. При сопровождении домашних животных не допускается оставлять их без присмотра. Разрешается содержать: домашних животных – в квартирах, где проживает несколько семей – лишь по письменному согласию всех жителей квартиры. При этом не разрешается содержать домашних животных в местах общего пользования; домашних животных – в «зооуголках» детских, образовательных, научных, санаторно-курортных и оздоровительных учреждениях – с разрешения соответствующего органа, согласованного с органами государственной санитарно-эпидемиологической службы и ветеринарной медицины; домашних животных – в свободном выгуле на изолированной, хорошо огражденной территории (в изолированном помещении) на привязи или без нее; домашних животных – юридическими лицами: для охраны – в оборудованных помещениях или на привязи; для исследовательской цели – в вольерах, биологических клиниках (вивариях) или в питомниках; собак – без поводков и намордников во время оперативного использования правоохранительными органами, собак специального назначения, а также собак во время муштры, на охоте, на учебно-дрессировочных площадках. Физические и юридические лица, содержащие домашних животных, обязаны придерживаться требований нормативно-правовых актов, указанных в статье 2 данного Закона, санитарно-гигиенических и ветеринарных норм и правил, а также не допускать нарушений прав и законных интересов других физических и юридических лиц и не создавать угрозы безопасности людей, а также других животных.
Статья 10. Ветеринарное обслуживание животных.
Лицо, содержащее животное, обязано обеспечить своевременное предоставление ему ветеринарной помощи. В случае возникновения подозрения на наличие у животного заболевания, лицо, содержащее его, обязано немедленно изолировать такое животное и обратиться к ветеринарному врачу. Ветеринарные процедуры в отношении животных могут проводить только лица, имеющие соответствующее специальное образование. Ветеринарное обслуживание должно включать услуги по эвтаназии животных или новорожденного приплода животных.
Статья 11. Транспортирование животных.
При транспортировании животных должны удовлетворяться их нужды в пище и воде, а также должна быть обеспечена защита от вредного для них внешнего влияния. Транспортное средство, предназначенное для перевозки животных, должно быть специально оснащено для того, чтобы исключать травмы или гибель животных. При погрузке и разгрузке животных должны использоваться устройства и приемы, исключающие травмы и гибель животных. Транспортирование животных разных видов проводится раздельно, за исключением тех их видов, которые естественно контактируют друг с другом или являются нейтральными друг к другу. Погибшие и не подлежащие дальнейшему транспортированию животные, должны быть устранены от других на первой же стоянке. Правила транспортирования животных утверждаются Кабинетом Министров Украины. Перевозка животных в транспорте общего пользования осуществляется в соответствии с правилами перевозки животных в транспорте общего пользования.
Статья 12. Особенности права собственности и других вещественных прав на животных.
Право собственности или другие вещественные права лица, содержащего животное, ограничены обязанностью соблюдения норм и требований данного Закона. Право собственности и другие вещественные права на животных в случае жестокого обращения с ними могут быть прекращены по решению суда путем их оплатного изъятия или конфискации. Соглашения, заключенные лицом, не достигшим 18 лет, по обретению или передаче права собственности или другого вещественного права на животных, могут быть признаны недействительными по решению суда, если таковые соглашения заключены без согласия родителей этого лица или лиц, заменяющих их. Вред, причиненный лицу или имуществу физического лица, а также вред, причиненный имуществу юридического лица животным, подлежит возмещению в полном объеме лицом, содержащим его.
Статья 13. Условия соглашений, предметом которых являются животные. Продажа с предыдущим выставлением предлагаемых животных для показа покупателям допускается в случае соблюдения требований данного Закона. Продавец животного обязан обеспечить покупателя достоверной информацией о виде, породе, состоянии здоровья и других качествах животного, а также об условиях его содержания. Если продается дикое животное из числа видов, занесенных в Красную книгу Украины или подлежащих охране в соответствии с действующими международными договорами Украины, другое дикое животное, продавец животного обязан также представить покупателю документ, удостоверяющий законность приобретения такого животного в собственность. Дарение животных допускается после предыдущего согласования с будущим обладателем.
Статья 14. Лицензирование хозяйственной деятельности, связанной с использованием и содержанием домашних животных.
Лицензированию в соответствии с законом подлежат следующие виды хозяйственной деятельности: разведение домашних животных (собак, котов, экзотических и декоративных животных) в племенных питомниках; дрессировка собак; подготовка специалистов в вышеупомянутых сферах.
Статья 15. Приюты для животных.
Для удержания беспризорных животных создаются приюты для животных. Приюты для животных могут создаваться органами исполнительной власти, органами местного самоуправления, предприятиями, учреждениями, организациями независимо от форм собственности, общественными и благотворительными организациями и физическими лицами. Приюты для животных проводят свою деятельность за счет средств их собственников, а также любых иных не запрещенных законом источников. Местные бюджеты могут предусматривать средства на создание приютов для животных и возмещение затрат приютам по содержанию животных независимо от форм собственности. Положение о приюте для животных утверждается центральным органом исполнительной власти по вопросам ветеринарной медицины.
Статья 16. Регулирование численности диких животных и животных, не содержащихся человеком, но находящихся в условиях, полностью или частично создаваемых деятельностью человека.
Регулирование численности диких животных и животных, не содержащихся человеком, но находящихся в условиях, полностью или частично создаваемых деятельностью человека, осуществляется методами биостерилизации или биологически обоснованными методами, а в случае невозможности их применения – методами эвтаназии.
Статья 17. Умерщвление животных.
Умерщвление животных допускается: для получения хозяйственной полезной продукции; для прекращения страданий животных, если они не могут быть прекращены другим способом; при необходимости умерщвления новорожденного приплода животных; при регулировании численности диких животных и животных, не содержащихся человеком, но находящихся в условиях, полностью или частично создаваемых деятельностью человека; при необходимости умерщвления отдельных животных, больных бешенством или на другим особо опасным заболеванием или являются носителями особо опасного заболевания; при необходимости обороны от нападения животных, если жизнь или здоровье людей находится в опасности. При умерщвлении животных должны соблюдаться следующие требования: умерщвление проводится методами, исключающими предсмертные страдания животных; помещение, где проводится умерщвление, должно быть отделено от помещения, где содержатся другие животные; запрещается использовать негуманные методы умерщвления животных, приводящие к гибели от удушья, электрического тока, болевых инъекций, отравления, курареподобных препаратов, перегрева и другие болевые методы; переработка животных разрешается только после их умерщвления; умерщвление страдающих животных проводится немедленно, если их страдание невозможно прекратить иным образом.
Раздел III
ПРАВИЛА ОБРАЩЕНИЯ С ЖИВОТНЫМИ, ИСКЛЮЧАЮЩИЕ ЖЕСТОКОСТЬ
Статья 18. Общие правила обращения с животными, исключающие жестокость.
При обращении с животными не допускается: использование оснащений, инвентаря, травмирующих животных; принуждение животных к выполнению неестественных для них действий, приводящих к травмам; нанесение побоев, травм с целью принуждения животных к выполнению любых требований; использование животных в условиях чрезмерных физиологических нагрузок и т.п. При проведении болевых процедур обязательно применение обезболивающих препаратов. Запрещается: разведение животных с выявленными генетическими изменениями, приносящими им страдание; разведение животных с наследственно закрепленной агрессивностью; принуждение нападения одних животных на других, кроме случаев использования собак охотничьих пород, других ловчих зверей и птиц для охоты; проведение генетических изменений на животных; применение к животным фармакологических и механических средств допинга; другие действия или бездеятельность, противоречащие принципам защиты животных от жестокого обращения.
Статья 19. Обращение с дикими животными, находящимися в состоянии естественной свободы.
Правила обращения с дикими животными, находящимися в состоянии естественной свободы, определяются законодательством о животном мире и данным Законом.
Статья 20. Правила обращения с охотничьими животными при охоте на них.
При выдаче разрешения на добывание охотничьих животных определяется способ добывания и его соответствие требованиям данного Закона. Технические средства, используемые при охоте на диких животных, должны предусматривать их быструю смерть, исключающую страдания. При охоте на охотничьих животных запрещается применять: технические средства, не предусматривающие их быструю смерть и не исключающие страдания; транспортные и другие технические средства, и оборудование, яды, взрывные вещества, применение которых приводит к массовой гибели животных. Запрещаются охота, улов и другие формы добывания охотничьих животных: имеющих младенцев, не способных к самостоятельному существованию; в период размножения, воспитания потомства, а в случае с мигрирующими видами – во время их возвращения к местам размножения; беременных самок; младенцев, не способных к самостоятельному существованию; при переправе наземных животных через водохранилища; в заповедниках, национальных природоведческих парках и региональных ландшафтных парках для научных, экопросветительских целей без соответствующих этических экспертиз. Запрещается охота в виде зрелищных мероприятий, предусматривающих преследование, умерщвление, предсмертные агонии животных, использование при этом других животных для умерщвления диких животных. Запрещается использование животных с причинением им страданий как живой приманки при охоте, улове и других формах добывания диких животных.
Статья 21. Правила обращения с животными в сельском хозяйстве, скотоводстве, в рыбном хозяйстве, при получении продукции животного происхождения.
Требования относительно порядка использования животных в сельском хозяйстве в соответствии с требованиями данного Закона устанавливаются центральным органом исполнительной власти по вопросам аграрной политики. В технологии получения от животных продукции (доение, стрижка, откорм и т.п.) не допускается применение болевых и травмирующих приемов. При разведении животных с применением биотехнологических и генно-инженерных методов не допускается изменение породы и внешнего вида животных, если такое изменение может привести к страданиям животных.
Статья 22. Правила обращения с домашними животными, исключающими жестокость.
При обращении с домашним животным лицо, содержащее его, обязано: заботиться о домашнем животном, обеспечить ему достаточное количество пищи и постоянный доступ к воде; предоставлять возможность домашнему животному осуществлять необходимые движения, контактировать из подобным себе животным; обеспечить наличие намордника, поводка, необходимого для осуществления выгула домашнего животного вне места его постоянного содержания; обеспечить наличие на домашнем животном ошейника с идентифицирующими пометками; обеспечивать своевременное предоставление домашнему животному ветеринарных услуг (обследование, лечение, прививка и т.п.); немедленно сообщать в медицинское или ветеринарное учреждение о случаях причинения домашним животным вреда здоровью человека или другим животным; немедленно доставлять домашнее животное, совершившее действия, предусмотренные абзацем седьмым этой статьи, в ветеринарное учреждение для осмотра; предотвращать неконтролируемое размножение домашних животных.
Статья 23. Правила обращения с животными, которые не содержатся человеком, но находятся в условиях, полностью или частично создаваемых деятельностью человека.
Регулирование численности животных, не содержащихся человеком, но находящихся в условиях, полностью или частично создаваемых деятельностью человека, проводится в соответствии с требованиями данного Закона. Вылов беспризорных (утерянных, покинутых, оставленных без опеки и бродячих) животных проводится с целью: возвращения их обладателям; регулирования их численности в соответствии с требованиями данного Закона. Запрещается использовать методы вылова, технические устройства и препараты, травмирующие животных или опасные для их жизни и здоровья. В случае возникновения или угрозы возникновения эпизоотий и в других опасных ситуациях мероприятия, необходимые для сокращения численности животных, представляющих опасность, регулируются в порядке, устанавливаемом центральным органом исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды.
Статья 24. Вылов и временная изоляция домашних животных.
Собаки, независимо от породы, принадлежности и назначения, в том числе имеющие ошейники с номерными знаками и намордники, но находящиеся без владельца на улицах, площадях, рынках, в скверах, садах, на бульварах, пляжах, в общественном транспорте, дворах и других общественных местах, считаются беспризорными и подлежат отлову. Временной изоляции подлежат собаки, коты и другие домашние животные в случае, если на то есть соответствующее решение органов санитарно-эпидемиологической службы и ветеринарной медицины, а также те, которые нанесли телесные повреждения человеку или другому домашнему животному. Временная изоляция домашних животных может проводиться в принудительном порядке, если домашнее животное является опасным для окружающих. Временно изолированные домашние животные в течение семи дней со дня их улова должны быть обследованы и после заключений государственного учреждения ветеринарной медицины о состоянии здоровья животных, возвращены их обладателям (после уплаты затрат на обследование и содержание), а в случае выявления обстоятельств, угрожающих жизни и здоровью окружающих, передаются специализированным организациям для дальнейшего лечения или умерщвления. Для обеспечения вылова и временной изоляции собак, котов и других домашних животных органами местного самоуправления могут создаваться коммунальные службы или предприятия по вопросам содержания и обращения с животными в населенных пунктах в соответствии с местными программами регулирования численности животных в населенных пунктах. Вылов собак, котов и других домашних животных отдельными гражданами запрещается, кроме случаев, когда эти животные являются опасными для окружающих и проявляют агрессивность, создавая угрозу безопасности людей. Вылов собак, котов и других домашних животных, как правило, проводится при отсутствии посторонних лиц с 5-и до 7-и часов или после 20-и часов (летом после – 22-ух часов). Выловленные беспризорные домашние животные в течение семи дней со дня их улова обязательно содержатся на карантинных площадках службы или предприятия, осуществляющего вылов, и могут быть возвращены их обладателям с разрешения ветеринарного учреждения после предъявления регистрационного удостоверения и оплаты стоимости затрат на улов и содержание. Выловленные бродячие домашние животные в течение пяти дней со дня их улова содержатся на карантинных площадках службы или предприятия, осуществляющих вылов, и могут быть переданы специализированным организациям по их желанию для передачи их в специализированные приюты. Если в течение двух месяцев с момента заявления о задержании беспризорного животного не будет выявлено его обладателя или он не заявит о своем праве на него, право собственности на это животное переходит к лицу, у которого оно было на иждивении и в пользовании. В случае отказа лица, у которого беспризорное животное было на иждивении и в пользовании, от обретения права собственности на него, это животное переходит в собственность территориальной общины, на территории которой оно было выявлено. Возвращенные обладателям животные подлежат прививке против бешенства. Обладатели обязаны в течение тридцати дней содержать таких животных в изолированном помещении и по указанию ветеринарного учреждения доставлять их для осмотра.
Статья 25. Правила обращения с животными, используемыми в зрелищных мероприятиях, в спорте, при организации досуга.
Использование животных в зрелищных мероприятиях, в спорте, при организации досуга с целью получения прибыли допускается при наличии разрешения на такую деятельность, выданного центральным органом исполнительной власти по вопросам ветеринарной медицины. Демонстрация животных на выставках, в зоопарках допускается при условии соблюдения зоогигиенических, ветеринарно-санитарных норм и правил, установленных для содержания животных. Создание зоопарка осуществляется на основании разрешения, выданного центральным органом исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды. При обращении с животными во время проведения спортивных, зрелищных мероприятий, видео- и фотосъемок не допускается причинение им травм, боли, уродования, их гибели. Запрещается создание передвижных зверинцев. При дрессировке животных не допускается: нанесение животным побоев, запугивание, удаление клыков, когтей и т.п.; принуждение животных к выполнению действий, травмируемых их. Запрещается использование в зрелищных мероприятиях, в спорте, при организации досуга животных, тяжело переносящих неволю, закрытое пространство, дрессировку. Лицо, содержащее животное, участие которого в цирковых, спортивных и других зрелищных мероприятиях является невозможным, обязано обеспечить указанному животному условия содержания в соответствии с требованиями данного Закона. Запрещается проведение боев животных, спортивных, зрелищных мероприятий, предусматривающих преследование, умерщвление, наблюдение предсмертной агонии животных, использование для умерщвления животных других животных.
Статья 26. Правила обращения с животными, используемыми в научных экспериментах, тестировании, учебном процессе, производстве биологических препаратов.
Использование животных в научных экспериментах, биологическом тестировании, учебном процессе допускается лишь в случае отсутствия возможности замены их другими альтернативными методами и объектами. Перечень альтернативных методов и объектов для использования вместо экспериментальных животных разрабатывается и утверждается центральным органом исполнительной власти по вопросам науки и образования. Работа с экспериментальными животными может проводиться при наличии разрешения на проведение такого вида деятельности, выданного Комитетом по вопросам этики (биоэтики) центрального органа исполнительной власти по вопросам науки и образования. Комитет по вопросам этики (биоэтики) действует на основании положения, утвержденного центральным органом исполнительной власти по вопросам науки и образования. К работе с экспериментальными животными допускаются лица, имеющие высшее медицинское, ветеринарное, зоотехническое, биологическое или фармацевтическое образование, полученное в высших учебных заведениях III-IV уровней аккредитации. Процедуры на экспериментальных животных независимо от их целей с возможной опасностью травм животных или причинением им острых или продолжительных болевых раздражений, проводятся в условиях обезболивания. Экспериментальное животное, уже использовавшееся в процедуре, может использоваться в следующей процедуре лишь после приведения его состоянию здоровья к нормальному и при условии, если: во время новой процедуры к животным применяется общая анестезия; следующая проце***** предусматривает лишь незначительные вмешательства. Запрещается использование в научных экспериментах, тестировании, учебном процессе животных, тяжело переносящих неволю, закрытое пространство, дрессировку. Запрещается применение: девокализации животных (лишение хирургическим путем возможности животных издавать звуки); травмирующих методов при снятии из животных клеток. Запрещается демонстрировать на животных в учебных целях в случае, если демонстрирующиеся явления могут быть показаны на безжизненных объектах, в том числе демонстрация рефлекторной деятельности организма. Во время проведения практических работ в учебном процессе запрещается требовать от студентов выполнения процедур, приводящих к смерти или травмам животных, если это противоречит их моральным или религиозным принципам. В этих случаях такие формы практической работы должны быть заменены другой задачей. Эксперименты на животных, связанные с хирургическим и другим приносящим вред влиянием, не могут проводиться при участии или в присутствии лиц школьного возраста. Животным, использующимся в научных экспериментах, тестировании, учебном процессе, предоставляется квалифицированный уход. Нежизнеспособное экспериментальное животное умерщвляется методами эвтаназии к наступлению у животного страданий. Методом эвтаназии для экспериментальных животных являются передозировки анестетиков. Уборка трупа возможна лишь тогда, когда смерть будет констатирована лицом, ответственным за работу с животными.
Раздел IV
ГОСУДАРСТВЕННОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ОТНОШЕНИЙ В СФЕРЕ ЗАЩИТЫ ЖИВОТНЫХ ОТ ЖЕСТОКОГО ОБРАЩЕНИЯ
Статья 27. Государственная политика в сфере защиты животных от жестокого обращения.
Государственная политика в сфере защиты животных от жестокого обращения проводится в следующих основных направлениях: контроль соблюдения законодательства о защите животных от жестокого обращения; установление единых норм в сфере защиты животных от жестокого обращения; пропаганда гуманного обращения с животными, разработка и внедрение образовательных программ по охране и защите животных от жестокого обращения; установление ответственности за нарушение законодательства о защите животных от жестокого обращения.
Статья 28. Государственное управление в сфере защиты животных от жестокого обращения.
Кабинет Министров Украины с помощью системы органов исполнительной власти обеспечивает реализацию государственной политики в сфере защиты животных от жестокого обращения. Управление в сфере защиты животных от жестокого обращения в пределах своей компетенции осуществляют: центральный орган исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды; центральный орган исполнительной власти по вопросам аграрной политики и ветеринарной медицины; центральный орган исполнительной власти по вопросам науки и образования; другие центральные и местные органы исполнительной власти и органы местного самоуправления. Полномочия органов исполнительной власти и органов местного самоуправления в сфере защиты животных от жестокого обращения определяются данным Законом и другими законами Украины.
Статья 29. Полномочия центрального органа исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды в сфере защиты животных от жестокого обращения К полномочиям центрального органа исполнительной власти по вопросам охраны окружающей естественной среды в сфере защиты животных от жестокого обращения принадлежат: координация других органов исполнительной власти в сфере защиты животных от жестокого обращения; реализация государственной политики в сфере защиты диких, домашних, беспризорных животных от жестокого обращения; утверждение порядка содержания и разведения диких животных, находящихся в состоянии неволи или в полусвободных условиях; предоставление разрешений на создание зоопарков; содействие работе общественных организаций по контролю в сфере защиты животных от жестокого обращения; осуществление других полномочий в сфере защиты животных от жестокого обращения в соответствии своей компетенции.
Статья 30. Полномочия центрального органа исполнительной власти по вопросам аграрной политики и ветеринарной медицины в сфере защиты животных от жестокого обращения.
К полномочиям центрального органа исполнительной власти по вопросам аграрной политики и ветеринарной медицины в сфере защиты животных от жестокого обращения принадлежат: реализация государственной политики в сфере защиты сельскохозяйственных животных от жестокого обращения; осуществление контроля разведения и содержания сельскохозяйственных животных, исключающее жестокое обращение с ними; предоставление разрешения на использование животных в спортивных, зрелищных мероприятиях, фото- и видеосъемках, при организации развлечений; разработка и утверждение ветеринарно-санитарных требований к содержанию животных в приютах, к содержанию и разведению сельскохозяйственных, диких животных и во время их транспортирования; разработка и утверждение правил использования животных в зрелищных мероприятиях; осуществление других полномочий в сфере защиты животных от жестокого обращения, в рамках своей компетенции.
Статья 31. Полномочия центрального органа исполнительной власти по вопросам науки и образования в сфере защиты животных от жестокого обращения К полномочиям центрального органа исполнительной власти по вопросам науки и образования в сфере защиты животных от жестокого обращения принадлежат: контроль соблюдения требований данного Закона во время проведения научных экспериментов; утверждение перечня научных учреждений, имеющих право проводить оп

КРИМИНАЛЬНЫЙ КОДЕКС УКРАИНЫ
Статья 299. Жестокое обращение с животными

1. Издевательство над животными, которые относятся к позвоночным, совершенное с применением жестоких методов или из хулиганских мотивов, а также натравливание отмеченных животных друг на друга, совершенное из хулиганских или корыстных мотивов - караются штрафом до пятидесяти необлагаемых налогом минимумов доходов граждан или арестом сроком до шести месяцев.
   
2. Те же действия, совершенные в присутствии малолетнего, - наказываются штрафом до двухсот необлагаемых минимумов доходов граждан или ограничением свободы на срок до двух лет.
   

Кодекс Украины об административных правонарушениях


Статья 89. Жестокое обращение с животными
Жестокое обращение с животными, их истязание или совершения других действий, которые привели к их мучения, увечья или гибели, - влекут наложение штрафа от девяти до двадцати одного не облагаемого минимума доходов граждан.

Кодекс Украины об административных правонарушениях


Статья 154. Нарушение правил содержания собак и котов
Содержание собак и котов в местах, где это запрещено соответствующими правилами, или сверх установленного количества, или незарегистрированных собак, привод в общественные места, а так же выгула собак без поводка и намордника (кроме собак, с регистрационными свидетельствами, в которых сделана специальная отметка), или в не отведенных для этого местах - влечет за собой предупреждение или наложение штрафа, на граждан от одного до трех не облагаемых минимумов доходов граждан и предупреждение, или наложение штрафа на должностных лиц - от трех до пяти не облагаемых минимумов доходов граждан.
Те же действия, повлекшие причинение вреда здоровью людей или их имуществу, а так же повторное в течение года совершение нарушения из числа предусмотренных частью первой этой статьи - влекут за собой наложение штрафа на граждан от трех до пяти не облагаемых минимумов доходов граждан с конфискацией животных и на должностных лиц - от четырех до семи не облагаемых минимумов доходов граждан.

Кодекс Украины об административных правонарушениях


Статья 182. Нарушение требований законодательных и иных нормативно-правовых актов в отношении защиты населения от вредного воздействия шума или правил соблюдения тишины в населенных пунктах и общественных местах.
Нарушение требований законодательных и иных нормативно-правовых актов в отношении защиты населения от вредного воздействия шума или правил соблюдения тишины в населенных пунктах и общественных местах — влечет предупреждение или наложение штрафа на граждан от пяти до пятнадцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан и наложение штрафа на должностных лиц и граждан — субъектов хозяйственной деятельности — от пятнадцати до тридцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.
Действия, предусмотренные частью первой настоящей статьи, совершенные лицом, которое в течение года было подвергнуто административному взысканию за такие же нарушения, — влекут наложение штрафа на граждан от пятнадцати до тридцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с конфискацией звуковоспроизводящей аппаратуры, пиротехнических средств, иных предметов нарушения тишины либо без таковой и на должностных лиц и граждан — субъектов хозяйственной деятельности — от пятидесяти до ста не облагаемых налогом минимумов доходов граждан с конфискацией звуковоспроизводящей аппаратуры, пиротехнических средств, иных предметов нарушения тишины.

                             

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А
від 9 липня 2002 р. N 944
Київ

Про затвердження Порядку і правил проведення
обов'язкового страхування відповідальності
власників собак за шкоду, яка може бути
заподіяна третім особам


Відповідно до пункту 28 частини першої статті 7 Закону
України "Про страхування" ( 85/96-ВР ) Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:

1. Затвердити Порядок і правила проведення обов'язкового
страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може
бути заподіяна третім особам (додаються).

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої
влади привести свої нормативно-правові акти у відповідність із
цією постановою.

3. Ця постанова набирає чинності через 45 днів після її
опублікування.


Прем'єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 34


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 липня 2002 р. N 944

ПОРЯДОК І ПРАВИЛА
проведення обов'язкового страхування
відповідальності власників собак за
шкоду, яка може бути заподіяна
третім особам


1. Обов'язкове страхування відповідальності власників собак
за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам (далі -
обов'язкове страхування), проводиться з метою забезпечення
відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну
третіх осіб.

Власником собаки відповідно до цих Порядку і правил
вважається юридична чи фізична особа, яка здійснює догляд за
собакою, що належить їй на праві власності або на інших підставах,
які не суперечать законодавству (договір оренди, доручення тощо).

2. Суб'єктами обов'язкового страхування є страхувальники,
страховики і треті особи.

Страхувальниками є дієздатні громадяни та юридичні особи
(крім підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань,
органів внутрішніх справ, прокуратури, суду та інших державних
органів, які утримують собак для виконання службових обов'язків),
які на законних підставах є власниками собак.

Страховиками є юридичні особи - резиденти України, які
отримали в установленому порядку ліцензію на проведення цього виду
обов'язкового страхування.

Треті особи - фізичні та юридичні особи, яким (або майну
яких) заподіяна шкода внаслідок агресивної та/або непередбачуваної
дії собаки.

3. Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси, що
не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням
страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну
третіх осіб внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії
собаки.

Відшкодуванню підлягає пряма шкода, заподіяна третій особі
внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії собаки, якщо має
місце причинний зв'язок між цією дією собаки і заподіяною нею
шкодою. Розмір шкоди визначається в установленому законодавством
порядку.

4. Страховий випадок - це подія, в результаті якої настає
цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо
відшкодування ним шкоди, заподіяної третій особі та/або її майну
внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії собаки.

Сукупність претензій та позовів, пред'явлених третіми особами
щодо відшкодування шкоди, заподіяної однією подією, вважаються
одним страховим випадком.

5. Страховими ризиками, внаслідок яких настає
цивільно-правова відповідальність страхувальника, є смерть,
інвалідність чи втрата працездатності фізичної особи, тимчасовий
розлад здоров'я у дитини, а також пошкодження (знищення) майна
третьої особи.

6. Страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик
відповідно до умов страхування зобов'язаний здійснити виплату
третій особі або третім особам (у разі, коли потерпілих кілька)
після настання страхового випадку.

Страхова сума встановлюється:

у разі відшкодування спадкоємцям особи, яка померла внаслідок
страхового випадку, - 11 000 гривень;

у разі призначення потерпілій фізичній особі I, II або III
групи інвалідності - відповідно 8 250, 5 500, 2 750 гривень;

за кожний день непрацездатності потерпілої фізичної особи,
розладу здоров'я у дитини - 20 гривень, але не більш як
2 500 гривень;

у разі пошкодження (знищення) майна третьої особи - у розмірі
його балансової вартості, але не більш як 30 000 гривень. У разі
відсутності балансової вартості майна його розмір установлюється
страховиком за домовленістю з третьою особою, але не більш
як 30 000 гривень. Якщо така домовленість не була досягнута,
розмір збитків установлюється за рішенням суду. У разі часткового
пошкодження майна для виплати страхового відшкодування оцінюється
вартість майна, що підлягає заміні або відновленню (вартість
відновлення), у визначеному законодавством порядку.

7. Страховий тариф установлюється у розмірі одного
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян терміном на один рік
незалежно від породи собаки для фізичних осіб та два
неоподатковуваних мінімуми доходів громадян терміном на один рік
для юридичних осіб.

8. Власники собак, породи яких зазначені у додатку 1, до або
під час реєстрації, перереєстрації повинні в установленому порядку
укласти договір обов'язкового страхування відповідальності
власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам
(далі - договір страхування), за формою згідно з додатком 2. У
разі відсутності договору страхування реєстрація, перереєстрація
собак не проводиться.

Договір страхування може бути укладений на термін від одного
до трьох років.

Допускається укладення договорів страхування юридичними
особами на користь штатних та позаштатних працівників, якщо вони
для виконання службових обов'язків використовують власних собак
згідно із законодавством.

Договір страхування набирає чинності з дати, зазначеної у
страховому полісі, але не раніше внесення страхувальником
страхового платежу на користь страховика, що засвідчується
відповідними документами.

У разі зміни власника собаки дія договору страхування
поширюється на нового власника за умови переоформлення цього
договору на його ім'я.

У разі в'їзду на територію України та відсутності договору
страхування, укладеного в Україні, власник собаки повинен укласти
договір страхування, крім випадків, коли власник собаки уклав
відповідний договір у державі, з уповноваженою організацією із
страхування відповідальності власників собак якої Україна уклала
угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Інформацію про порядок укладення договору страхування надає
страховик.

9. У разі настання страхового випадку страхувальник
зобов'язаний у триденний термін повідомити про це страховика.

Для отримання страхового відшкодування страховику подаються
такі документи:

заява про виплату страхового відшкодування у зв'язку з
настанням страхового випадку;

договір страхування;

акт про розслідування страхового випадку (у разі проведення
розслідування);

витяг з рішення суду про стягнення із страхувальника збитків
у розмірі заподіяної шкоди (у разі розгляду матеріалів у суді);

документи, які засвідчують задоволення претензії третьої
особи;

копія листка непрацездатності потерпілої фізичної особи чи
довідки медичного закладу про тимчасовий розлад здоров'я у дитини,
засвідчена в установленому порядку;

копія рішення медико-соціальної експертної комісії про
встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, засвідчена в
установленому порядку;

копія свідоцтва про смерть потерпілої фізичної особи,
засвідчена в установленому порядку.

У разі загибелі чи смерті потерпілої фізичної особи внаслідок
настання страхового випадку її спадкоємці повинні подати документ
про правонаступність. На підставі отриманих документів страховик
або уповноважена особа складає страховий акт у формі, що
визначається страховиком, який є підставою для виплати страхового
відшкодування.

Рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову
у виплаті страховик повинен прийняти протягом 10 днів з дати
отримання всіх необхідних документів, крім випадків, коли спори,
пов'язані з виплатою страхового відшкодування, розглядаються у
судовому порядку.

У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового
відшкодування страховик у триденний термін з дати його прийняття
повідомляє заявника в письмовій формі з обґрунтуванням причин
відмови.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом
п'ятнадцяти робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату
страхового відшкодування.

10. Страховик має право відмовити у виплаті страхового
відшкодування у разі:

навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового
випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з
виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані
необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна,
життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.
Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, встановлюється відповідно до
законодавства;

вчинення страхувальником умисного злочину, що призвів до
страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про
об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання
страхового випадку без поважних на це причин або створення
страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру
збитків;

коли страховий випадок настав через невідповідність засобів
захисту собаки чи недотримання правил його безпеки;

коли страховий випадок був спровокований протиправними діями
третьої особи, визнаними такими в установленому порядку;

пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з
дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння,
предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових
знаків, цінних паперів, документів, що підтверджують право на
інтелектуальну власність, внаслідок агресивної та/або
непередбачуваної дії собаки;

заподіяння моральної шкоди внаслідок агресивної та/або
непередбачуваної дії собаки;

коли агресивна та/або непередбачувана дія собаки була
пов'язана з ліквідацією масових безпорядків і порушень
громадського порядку, військовими конфліктами, стихійним лихом,
вибухом боєприпасів;

коли собаці заподіяна шкода іншим собакою під час участі у
собачих боях.

11. Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування
може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.


Додаток 1
до Порядку і правил

ПЕРЕЛІК
порід собак, відповідальність власників яких підлягає
обов'язковому страхуванню за шкоду, яка може бути
заподіяна третім особам


Аіді (вівчарка атласька)
Айну (собака айнський, хоккайдо)
Акбаш
Акіта-іну
Акіта американський (собака великий японський)
Бергамаско (вівчарка бергамська)
Боксер німецький
Бріард (вівчарка французька довгошерстна)
Брохольмер датський
Був'є арденський
Був'є фланерський
Бульдог алапахський чистокровний (отто)
Бульдог американський
Бульдог мальорський (ка-де-бо, перо де пресо мальоркін)
Бульмастиф
Бультер'єр англійський
Бультер'єр англійський стафордширський
Бурбуль південноафриканський
Вельштер'єр
Вівчар картський (вівчарка картська)
Вівчарка американо-канадська біла
Вівчарка бельгійська (грюнендаль, лакенуа, молінуа, тарв'юрен)
Вівчарка бернська (бернський зененхаунд)
Вівчарка велика швейцарська (великий швейцарський зененхаунд)
Вівчарка голландська
Вівчарка грецька
Вівчарка ештрельська (португальська горна)
Вівчарка кавказька (вовкодав кавказький)
Вівчарка німецька
Вівчарка південноросійська (таврійська)
Вівчарка пікардійська (пікар)
Вівчарка польська підгалянська
Вівчарка польська татранська
Вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський)
Вівчарка східноєвропейська
Вовкодав ірландський
Доберман-пінчер
Дог аргентинський (аргентинський мастиф)
Дог бордоський (французький мастиф, дог де Бордо)
Дог німецький
Далматин
Дратхаар
Ердельтер'єр
Кангал
Кане-корсо
Као де кастро лаборейро
Као де сера де астрела (португальський пастуший собака)
Карабаш анатолійський
Командор (вівчарка угорська)
Кувас угорський
Лабрадор-ретривер
Ладсир (ньюфаундленд чорно-білий)
Лайка
Леонбергер
Маламут аляскінський
Марема (вівчарка маремо-абруцька)
Мастиф англійський
Мастиф бельгійський
Мастиф іспанський
Мастиф піренейський
Мастиф тибетський
Мастіно (мастиф неаполітанський, мастіно-неаполітано)
Мітельшнауцер
Московська сторожова
Ньюфаундленд
Перо де преса канаріо (собака канарський)
Піт-бультер'єр американський
Пурухаар
Рафейру дуалінтежу (собака португальський сторожовий)
Ріджбек родезійський
Ріджбек тайський
Різеншнауцер (великий шнауцер)
Ротвейлер
Сенбернар
Собака вовчий італійський
Собака вовчий саарлоський (вольфхаунд)
Собака вовчий чеський
Собака піренейський горний (великий піренейський)
Тер'єр американський стафордширський
Тер'єр російський чорний
Тоза-іну (собака японський бійцівський)
Філа бразилейро (мастиф бразильський)
Фокстер'єр
Хаскі сибірський
Ховаварт
Чувач словацький
Ягдтер'єр
Метиси всіх зазначених порід


Зразок Додаток 2
до Порядку і правил

Типовий договір
обов'язкового страхування відповідальності
власників собак за шкоду, яка може бути
заподіяна третім особам


Місце і дата укладення договору " ___ " ___________ 200__ р.

Страховик _______________________________________________________,
(повне найменування, прізвище, ім'я, по батькові
__________________________________________________________________
керівника, його повноваження,
__________________________________________________________________
серія і номер ліцензії та термін її дії)

з однієї сторони, та страхувальник _______________________________
(прізвище, ім'я, по батькові,
__________________________________________________________________
адреса, дата народження, паспортні дані - для фізичної особи;
__________________________________________________________________
повне найменування, прізвище, ім'я, по батькові керівника,
__________________________________________________________________
його повноваження - для юридичної особи)
_________________________________________________________________,

з другої сторони, уклали цей договір про таке :

1. Предмет договору

1.1. Страховик страхує цивільну відповідальність
страхувальника - власника собаки породи ________________ за шкоду,
яка може бути заподіяна третім особам, згідно з Порядком і
правилами проведення обов'язкового страхування відповідальності
власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам,
затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня
2002 р. N 944 (далі - Порядок і правила).

1.2. Об'єктом обов'язкового страхування є майнові інтереси,
що не суперечать законодавству, пов'язані з відшкодуванням
страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну
третіх осіб внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії
собаки.

1.3. Страховим випадком є подія, в результаті якої настає
цивільно-правова відповідальність страхувальника щодо
відшкодування ним шкоди, заподіяної третій особі та/або її майну
внаслідок агресивної та/або непередбачуваної дії собаки.
Сукупність претензій та позовів, пред'явлених третіми особами щодо
відшкодування шкоди, спричиненої однією подією, вважаються одним
страховим випадком.

1.4. Страхова сума за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю
потерпілої фізичної особи становить 11 000 (одинадцять тисяч)
гривень.

Страхова сума за шкоду, заподіяну майну третіх осіб,
становить 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Договором страхування передбачається франшиза - частка
збитків, яка не відшкодовується страховиком. Розмір франшизи
становить три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян
(____ гривень) на страховий випадок.

1.5. Страховий платіж за цим договором визначається виходячи
з розміру одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для
фізичних осіб та двох неоподатковуваних мінімумів для юридичних
осіб.

1.6. Страховий платіж у розмірі ___________ гривень повинен
бути перерахований на розрахунковий рахунок страховика (або
внесений готівкою в його касу) протягом _____ днів з дати
укладення цього договору.

2. Права та обов'язки сторін

2.1. Страхувальник зобов'язується:

сплатити страховий платіж у термін, передбачений пунктом 1.6
цього договору;

повідомляти страховика про всі інші діючі договори
страхування щодо об'єкта страхування;

утримувати собак відповідно до зооветеринарних вимог;

надавати представнику страховика можливість огляду утримання
собак до укладення договору страхування, у період його дії та
після настання страхового випадку;

вживати заходів до запобігання та зменшення збитків, завданих
внаслідок настання страхового випадку;

повідомляти у триденний термін страховика про настання
страхового випадку;

подавати письмову заяву на виплату страхового відшкодування
протягом трьох робочих днів з дня визначення розміру збитку;

надавати страховику документи, що підтверджують настання
страхового випадку та розмір збитку (довідку органу МВС,
травмопункту, служби ветеринарної медицини, органу пожежного
нагляду тощо).

2.2. Страховик зобов'язується:

ознайомити страхувальника з Порядком і правилами;

вживати заходів до оформлення протягом двох робочих днів
після настання страхового випадку необхідних документів для
своєчасної виплати страхового відшкодування;

здійснити виплату страхового відшкодування у випадках,
передбачених Порядком і правилами;

тримати в таємниці відомості про страхувальника та його
майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством.

2.3. Страхувальник має право:

отримувати страхове відшкодування згідно з цим договором та
Порядком і правилами;

отримувати дублікат договору обов'язкового страхування у разі
його втрати;

обирати страховика;

оскаржувати відмову страховика у виплаті страхового
відшкодування в судовому порядку.

2.4. Страховик має право:

перевіряти достовірність відомостей про об'єкт страхування,
поданих страхувальником;

з'ясовувати самостійно та із залученням експертів причини та
обставини страхового випадку, розмір збитків та інші обставини,
які впливають на визначення підстав для страхового відшкодування
та його розміру;

збільшувати страховий платіж у 2 рази, якщо за попередній
період були зафіксовані страхові випадки;

відмовляти у виплаті страхового відшкодування у разі
невиконання страхувальником умов цього договору та Порядку і
правил, повідомляти про це рішення страхувальника в письмовій
формі з обґрунтуванням причин відмови.

3. Порядок виплати страхового відшкодування

3.1. Для отримання страхового відшкодування страхувальник
подає страховику документи:

заяву про виплату страхового відшкодування у зв'язку з
настанням страхового випадку;

договір обов'язкового страхування;

акт про розслідування страхового випадку (в разі проведення
розслідування);

витяг з рішення суду про стягнення із страхувальника збитків
у розмірі заподіяної шкоди ( у разі розгляду матеріалів у суді);

документи, які засвідчують задоволення претензії третьої
особи;

копію листка непрацездатності потерпілої фізичної особи чи
довідки медичного закладу про тимчасовий розлад здоров'я у дитини,
засвідчену в установленому порядку;

копію рішення медико-соціальної експертної комісії про
встановлення інвалідності потерпілій фізичній особі, засвідчену в
установленому порядку;

копію свідоцтва про смерть потерпілої фізичної особи,
засвідчену в установленому порядку.

3.2. На підставі отриманих документів страховик або
уповноважена ним особа у триденний термін складає страховий акт у
формі, що визначається страховиком, який є підставою для виплати
страхового відшкодування.

3.3. Прямий збиток, що відшкодовується страховиком,
визначається у розмірі загального збитку, який зафіксований у
страховому акті, що складається страховиком або уповноваженою ним
особою.

3.4. Розмір страхового відшкодування обчислюється шляхом
множення прямого збитку на відсоток страхового покриття і
віднімання від цього добутку франшизи.

3.5. Рішення про виплату страхового відшкодування або про
відмову у виплаті страховик повинен прийняти протягом 10 днів з
дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття
рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у
триденний термін з дати його прийняття повідомляє заявника в
письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

3.6. Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом
15 робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового
відшкодування.

3.7. За несвоєчасну виплату страхового відшкодування
страховик сплачує страхувальнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми
страхового відшкодування за кожний день прострочення.

3.8. Страхове відшкодування не виплачується у разі:

навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, спрямованих на настання страхового
випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з
виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані
необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна,
життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації.
Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої
укладено договір страхування, встановлюється відповідно до
законодавства;

вчинення страхувальником умисного злочину, що призвів до
страхового випадку;

подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про
об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

несвоєчасного повідомлення страхувальником про настання
страхового випадку без поважних на це причин або створення
страховику перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру
збитків;

коли страховий випадок настав через невідповідність засобів
захисту собаки чи недотримання правил його безпеки;

коли страховий випадок був спровокований протиправними діями
третьої особи, визнаними такими в установленому порядку;

пошкодження або знищення антикварних речей, виробів з
дорогоцінних металів, дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння,
предметів релігійного культу, колекцій картин, рукописів, грошових
знаків, цінних паперів, документів, що підтверджують право на
інтелектуальну власність, внаслідок агресивної та/або
непередбачуваної дії собаки;

заподіяння моральної шкоди внаслідок агресивної та/або
непередбачуваної дії собаки;

коли агресивна та/або непередбачувана дія собаки була
пов'язана з ліквідацією масових безпорядків і порушень
громадського порядку, військовими конфліктами, стихійним лихом,
вибухом боєприпасів;

коли собаці заподіяна шкода іншим собакою під час участі у
собачих боях.

3.9. Відмова страховика у виплаті страхового відшкодування
може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

4. Термін дії договору

4.1. Договір страхування набирає чинності з дня надходження
страхового платежу на рахунок страховика відповідно до пункту 1.6
цього договору.

4.2. Договір страхування втрачає чинність у разі:

а) закінчення терміну його дії;

б) виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у
повному обсязі;

в) загибелі (або примусового вилучення) собаки внаслідок
подій, не передбачених умовами страхування;

г) ліквідації страхувальника за винятком випадків,
передбачених законодавством;

д) ліквідації страховика у порядку, встановленому
законодавством;

е) прийняття судового рішення про визнання договору
страхування недійсним.

4.3. Спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом
переговорів, у разі недосягнення згоди - в порядку, передбаченому
законодавством.

4.4. Договір складається у двох примірниках, кожен з яких має
однакову юридичну силу і зберігається в обох сторін.

4.5. Інші правовідносини сторін за договором страхування
регламентуються законодавством.

5. Адреси сторін

Страховик Страхувальник
______________________ ____________________________
______________________ ____________________________
______________________ ____________________________
(підпис керівника) (підпис фізичної особи або
М.П. керівника юридичної особи,
скріплений печаткою)

                             

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Н А К А З

15.10.2010 N 438

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 листопада 2010 р.
за N 1015/18310


Про затвердження Ветеринарно-санітарних вимог
до утримання тварин у притулках


На виконання Закону України "Про захист тварин від жорстокого
поводження" ( 3447-15 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Ветеринарно-санітарні вимоги до утримання
тварин у притулках, що додаються.

2. Управлінню організаційного забезпечення та організації
ветеринарної справи Державного комітету ветеринарної медицини
(Маковський М.І.) подати наказ на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного
опублікування.

В.о. Голови В.М.Горжеєв

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України
з питань регуляторної політики
та підприємництва М.Бродський

Міністр охорони навколишнього
природного середовища України М.В.Злочевський

В.о. Міністра
аграрної політики України С.І.Мельник


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
15.10.2010 N 438

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 листопада 2010 р.
за N 1015/18310


ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНІ ВИМОГИ
до утримання тварин у притулках


1. Загальні положення

1.1. Цим нормативно-правовим актом установлюються
ветеринарно-санітарні вимоги (далі - Вимоги) щодо утримання тварин
у притулках.

1.2. Ці Вимоги розроблено відповідно до Законів України "Про
захист тварин від жорстокого поводження" ( 3447-15 ), "Про
ветеринарну медицину" ( 2498-12 ).

1.3. Ці Вимоги не поширюються на:
установи, що утримують диких, лабораторних, зоопаркових,
циркових чи екзотичних тварин;
спеціалізовані розплідники для службових тварин, зоомагазини,
куточки живої природи;
утримання тварин в домашніх умовах.

2. Терміни та їх визначення

У цих Вимогах терміни вживаються у такому значенні:
безпритульні тварини - домашні тварини, що залишились без
догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні
розмножуватися поза контролем людини;
гуманне ставлення до тварин - дії, що відповідають вимогам
захисту тварин від жорстокого поводження і передбачають
доброзичливе ставлення до тварин, сприяння їх благу, покращенню
умов їх життя тощо;
дезінвазія - заходи, спрямовані на знищення яєць, личинок та
збудників інвазійних захворювань при знезараженні приміщень, де
перебуває тварина;
дезінсекція - заходи, спрямовані на знищення *****истоногих,
комах (на всіх стадіях їх розвитку), здатних викликати
захворювання, які є переносниками збудників інфекційних хвороб, у
тому числі зоонозів;
дезінфекція - сукупність заходів, спрямованих на знищення
патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів у приміщеннях та
навколишньому середовищі;
дератизація - комплекс заходів, спрямованих на боротьбу та
знищення мишоподібних гризунів у приміщеннях, де перебуває птиця,
та в навколишньому середовищі;
ізолятор - приміщення для тимчасового утримання хворих
тварин;
карантинний майданчик - спеціально обладнані приміщення або
частини приміщень, призначені для тимчасового утримання домашніх
тварин у разі їх вилову або тимчасової ізоляції;
карантинування - заходи щодо запобігання занесенню заразних
захворювань, що передбачають тимчасове ізольоване утримання тварин
та проведення необхідних лабораторно-діагностичних досліджень
тварин, які надійшли до притулку;
притулок для тварин - неприбуткова установа, спеціально
призначена та облаштована для утримання безпритульних тварин.

3. Умови утримання тварин

3.1. Умови утримання тварин повинні відповідати їх
біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

3.2. Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні
потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у
природній активності та інші потреби.

3.3. Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю
забезпечення їм належних умов утримання.

3.4. Місце утримання тварин повинно бути оснащене таким
чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний
режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту
тварин із природним для них середовищем.

3.5. Усі тварини, за винятком тих, які надійшли з
ветеринарних установ та мають ветеринарні документи, розміщуються
на 7 діб (в окремих випадках - на 14 діб) до карантинного
відділення з метою проведення клінічного огляду, антирабічного
щеплення, лабораторно-діагностичного дослідження та профілактичної
обробки.

3.6. У разі виявлення у тварини інфекційного або інвазійного
захворювання тварину переводять до ізолятора, де утримують її до
видужання.

3.7. Тварини після проходження карантинування переводяться до
відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

3.8. У притулку для тварин (далі - Притулок) повинні щоденно
здійснюватись: огляд тварин, вольєрів, годування тварин, миття
посуду для тварин, миття і дезінфекція вольєрів, місць для вигулу
і підсобних приміщень, а також проводитись вигул тварин, які
потребують соціалізації та психологічної реабілітації.

3.9. Раціон годівлі тварин встановлюється залежно від віку,
маси тіла, стану здоров'я, виду корму. Дієтична чи індивідуальна
годівля хворих тварин встановлюється за призначенням лікаря
ветеринарної медицини.

4. Вимоги до приміщень

4.1. На території Притулку розташовують приміщення
адміністративного корпусу, приймальне відділення, карантинне
відділення, ізолятор, відділення загального утримання, майданчики
для вигулу, заклад ветеринарної медицини (за потреби).

4.2. Приймальне відділення, карантинне відділення та ізолятор
повинні бути відокремлені від інших приміщень та обладнані
дезінфекційними бар'єрами.

4.3. Стіни, підлога, перегородки, устаткування, стеля
приміщення, де утримуються тварини, повинні бути без щілин,
обладнані природною припливно-витяжною вентиляцією, не притягувати
вологу, бути зручними для очищення та миття.

4.4. Побілка стелі, стін, допоміжного обладнання повинна
проводитись у міру забруднення, але не рідше одного разу на рік.
При появі плісняви на стелі та стінах приміщення, де утримуються
тварини, потрібно їх негайно очистити та пофарбувати із
застосуванням фунгіцидних засобів.

4.5. У карантинному відділенні та ізоляторі повинно
проводитись щоденне прибирання із застосуванням мийних та
дезінфекційних засобів.
Догляд тварин у карантинному відділенні та ізоляторі
здійснюється окремо закріпленим персоналом.

4.6. Для прибирання підстилки, сміття, екскрементів потрібно
використовувати закріплений за цим приміщенням інвентар, який
необхідно щодня мити та дезінфікувати.

4.7. Санітарна обробка приміщення, де утримуються тварини,
повинна проводитися не рідше одного разу на місяць за схемою:
механічна очистка, миття гарячою водою з мийними засобами,
дезінфекція.
4.7.1. Санітарна обробка приміщення також повинна бути
направлена на своєчасне виявлення у приміщенні та знищення
ектопаразитів і мишоподібних гризунів.
4.7.2. Дезінсекційні та дератизаційні заходи повинні
здійснюватись відповідно до методів їх проведення із застосуванням
відповідних засобів.

4.8. Усі роботи в Притулку проводяться в спецодязі відповідно
до цих Вимог.

4.9. За потреби на території Притулку може бути розташований
заклад ветеринарної медицини.
4.9.1. Заклад ветеринарної медицини призначений для
проведення комплексу ветеринарно-профілактичних і лікувальних
заходів, спрямованих на збереження здоров'я тварин і забезпечення
епізоотичного благополуччя території Притулку.
4.9.2. До складу закладу ветеринарної медицини входять
оглядовий кабінет, маніпуляційна, приміщення для санітарної
обробки тварин, стерилізаційний (операційний) блок, приміщення для
післяопераційної перетримки та зберігання ветеринарних препаратів.

5. Ветеринарне обслуговування

5.1. У Притулку повинні забезпечуватись умови зі своєчасного
надання ветеринарної допомоги та проведення
лікувально-профілактичних заходів.

5.2. Проведення лікувально-профілактичних заходів
здійснюється спеціалістами ветеринарної медицини закладів
ветеринарної медицини.

5.3. На вимогу лікаря ветеринарної медицини закладу
ветеринарної медицини тварини повинні надаватись для їх огляду,
діагностичних досліджень, профілактичних щеплень та обробок.

5.4. Тваринам, які перебувають у Притулку, періодично
проводять дегельмінтизацію.

5.5. Собаки та коти в обов'язковому порядку повинні щороку
щеплюватись проти сказу.

5.6. У разі виникнення підозри на наявність у тварини
захворювання доглядач тварини повинен негайно ізолювати таку
тварину і звернутися до ветеринарного лікаря.

5.7. Кастрація тварини повинна проводитися після проходження
карантинного періоду. Кастровані тварини піддаються
післяопераційній перетримці тривалістю не менше 7 діб.

6. Поховання або утилізація трупів

6.1. Про випадок смерті або загибелі тварини необхідно
повідомити заклад ветеринарної медицини, що обслуговує даний
притулок.

6.2. Недопустимо викидати трупи собак та котів у контейнери
для сміття чи захоронювати їх у не відведених для цього місцях.

6.3. Утилізація, кремація чи поховання трупів тварин повинні
проводитись у місцях, спеціально відведених для цього.

Начальник управління
організаційного забезпечення
та організації
ветеринарної справи М.І.Маковський

                             

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ

Н А К А З

15.10.2010 N 439

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 листопада 2010 р.
за N 1016/18311


Про затвердження Положення про притулок для тварин


На виконання Закону України "Про захист тварин від жорстокого
поводження" ( 3447-15 ) Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про притулок для тварин, що
додається.

2. Управлінню організаційного забезпечення та організації
ветеринарної справи Державного комітету ветеринарної медицини
(Маковський М.І.) подати наказ на державну реєстрацію до
Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

В.о. Голови В.М.Горжеєв

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони навколишнього
природного середовища України М.В.Злочевський

Віце-президент
Асоціації міст України
з виконавчої роботи М.В.Пітцик

В.о. Міністра
аграрної політики України С.І.Мельник

Голова Державного комітету України
з питань регуляторної політики
та підприємництва М.Бродський


ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
ветеринарної медицини
України
15.10.2010 N 439

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
1 листопада 2010 р.
за N 1016/18311


ПОЛОЖЕННЯ
про притулок для тварин


1. Це Положення встановлює (визначає) загальні вимоги та
механізми проведення організації робіт з утримання домашніх тварин
у притулках.

2. Притулки для тварин (далі - Притулок) можуть створюватися
органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм
власності, громадськими і благодійними організаціями та фізичними
особами.

3. Відповідні положення про притулки на певній
адміністративній території можуть затверджуватись місцевими
органами самоврядування та узгоджуватись з місцевими органами
виконавчої влади, місцевою санітарно-епідеміологічною та
ветеринарною службами.
Положення про відповідний Притулок повинно відображати
організаційні, кваліфікаційні та інші спеціальні вимоги щодо
роботи Притулку, обумовлювати режим роботи, рівень забезпечення
матеріально-технічної бази, максимальної кількості одночасного
перебування тварин у Притулку.

4. Притулок розташовують від житлових будинків та будівель
іншого призначення на відстані не менше ніж 300 м. Територія
Притулку має бути огороджена.

5. Діяльність Притулку повинна бути направлена на створення
відповідних умов утримання безпритульних тварин, взаємодії із
засобами масової інформації, громадськими організаціями з метою
проведення просвітницької та виховної роботи з питань утримання та
поводження з тваринами, забезпечення виконання заходів та місцевих
програм з регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними
методами та пошуку тваринам нових власників.

6. Утримання тварин у Притулку при виконанні місцевих програм
регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами
повинно бути направлене на покращення епізоотичної і епідемічної
ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

7. У разі залучення Притулку до виконання місцевих програм
регулювання чисельності безпритульних тварин відшкодування витрат
по утриманню тварин Притулкам незалежно від форм власності може
здійснюватись за рахунок місцевого бюджету, а також за рахунок
інших, не заборонених законом джерел.

8. У своїй діяльності Притулок повинен дотримуватися
встановлених ветеринарно-санітарних, протипожежних вимог.

9. У Притулку утримуються виловлені безпритульні тварини,
тварини, вилучені у власників за рішенням суду, а також тварини,
від яких власники відмовились у зв'язку з неможливістю їх
утримання.

10. Здійснення вилову та надходження тварин до Притулків на
адміністративній території здійснюється службами/підприємствами
відповідно до вимог законодавства.

11. Тваринам, що перебувають у Притулку, повинна надаватись
ветеринарна допомога.

12. Притулок повинен обов'язково мати облаштовані приміщення
(відділення): приймальне відділення; карантинне відділення;
ізолятор; відділення з утримання тварин.

13. Надходження тварин до Притулку фіксується в Журналі
реєстрації надходження тварин. На кожну тварину заводиться картка
обліку тварини.

14. Після реєстрації всі тварини, за винятком тих, які
надійшли з ветеринарних установ та мають ветеринарні документи,
розміщуються на 14 діб до карантинного відділення.

15. Під час карантинування тварина обов'язково повинна бути
оглянута спеціалістом ветеринарної медицини. Під час
карантинування повинно бути забезпечено проведення
лабораторно-діагностичних досліджень та профілактичних обробок.

16. У разі виявлення у тварин інфекційних та інвазійних
захворювань тварину переводять до ізолятора, де утримують її до
видужання.

17. Проведення евтаназії здійснюється у разі виявлення у
тварин особливо небезпечних інфекційних хвороб, тяжких травм та
каліцтв, не сумісних з життям, невиліковних хвороб або наявності
інших підстав для її проведення.
Право проводити евтаназію має лише лікар ветеринарної
медицини, як виняток, інша компетентна особа - при надзвичайних
або екстремальних випадках, передбачених законодавством ситуаціях,
коли необхідно покласти край стражданням тварини.

18. Догляд тварин у карантинному відділенні та ізоляторі
здійснюється окремо закріпленим персоналом.

19. Після карантину або закінчення утримання тварин в
ізоляторі вивільнені вольєри обов'язково піддаються дезінфекції
згідно з вимогами ветеринарно-санітарних норм та правил.

20. Тварини після проходження карантинування переводяться до
відділень утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

21. При утриманні тварин у Притулку повинні бути забезпечені:
належні умови утримання, у тому числі зоотехнічні,
зоогігієнічні норми та ветеринарно-санітарні вимоги;
дотримання вимог законодавства з питань поводження з
тваринами;
заходи з недопущення розмноження тварин, що перебувають у
відділеннях утримання;
належні умови щодо своєчасного надання ветеринарної допомоги.

22. У Притулку повинні щоденно проводитись: огляд тварин,
вольєрів, годування тварин, миття посуду для тварин, миття і
дезінфекція вольєрів, місць для вигулу і підсобних приміщень, а
також вигул тварин, які потребують соціалізації та психологічної
реабілітації.

23. Раціон годівлі тварин встановлюється залежно від віку,
маси тіла, стану здоров'я, виду корму.
Дієтична чи індивідуальна годівля хворих тварин
встановлюється за призначенням лікаря ветеринарної медицини.

24. Без проведення карантинування до Притулку приймаються
домашні тварини на час відсутності (від'їзду) їх власника або
неможливості певний період утримувати тварину в домашніх умовах за
наявності ветеринарних документів.

25. Утримання домашніх тварин у Притулках здійснюється на
договірних засадах. На час перебування домашньої тварини у
Притулку останній відповідає за життя й здоров'я тварини перед
власником цієї тварини відповідно до договору.

26. У разі надходження до Притулку бездоглядної тварини
вживаються заходи щодо пошуку її власника, а дана тварина
карантинується.

27. У випадку повернення бездоглядної тварини власнику
Притулок має право на відшкодування власником тварини витрат на
утримання відповідно до цивільного законодавства.

28. Домашні тварини, від яких відмовилися їх власники, після
проходження карантинного періоду переводяться до відділень
утримання тварин для подальшого пошуку нових власників.

29. Громадяни або фізичні чи юридичні особи, що виявили
бажання взяти тварину з Притулку додому або на підприємство для
утримання та догляду, повинні скласти договір про передачу прав на
тварину або інший документ про утримання тварини.

30. Безпритульні тварини, які відповідно до місцевих програм
по регулюванню чисельності тварин підлягають поверненню на ареал
перебування, повинні обов'язково пройти комплекс ветеринарних
лікувально-профілактичних заходів, а також після проходження
карантинного періоду направляються на кастрацію.

31. Кастровані тварини піддаються післяопераційній перетримці
тривалістю не менше 7 діб.

32. Передача тварин новим власникам або до ареалу їх
перебування здійснюється лише за умов проведення ідентифікації
тварини та відсутності інфекційних та інвазійних захворювань, що
засвідчується відповідними ветеринарними документами.

33. У разі потреби на території Притулку може здійснювати
свою діяльність відповідно до законодавства заклад ветеринарної
медицини.

34. У разі потреби допускається у Притулку додаткове
закріплення за тваринами добровільних помічників - волонтерів, які
мають навички поводження з тваринами.

35. Утилізація, кремація чи поховання трупів тварин повинна
проводитись у місцях, спеціально відведених для цього.
Визначення місця поховання трупів тварин віднесено до
повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Начальник управління
організаційного забезпечення
та організації
ветеринарної справи М.І.Маковський

                             

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту України
09.12.2002 N 873
( z1030-02 )

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
29 грудня 2002 р.
за N 1032/7320


ПРАВИЛА
перевезення тварин, птиці та інших вантажів,
які підлягають державному
ветеринарно-санітарному контролю


{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
інфраструктури
N 138 ( z0763-11 ) від 08.06.2011 }

1. Загальні положення

1.1. Тварини, птиця, харчові сирі тваринні продукти, сировина
тваринного походження, біологічні, хіміко-фармацевтичні препарати,
фураж та інші вантажі, зазначені в додатках 1 та 2, перевозяться
залізницею всіма видами відправок (уключаючи ручну поклажу) з
дозволу та під контролем спеціалістів структурних підрозділів
державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні
та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини
Міністерства аграрної політики України (далі -
держветсанконтроль).
Перевезення продуктів, харчової сировини тваринного
походження, бджіл, а також призначених для розведення та
акліматизації раків, живої риби, рибопосадкового матеріалу
(мальків), заплідненої та в ембріональній стадії ікри рибної та
інших вантажів, що потребують дотримання певного температурного
режиму, провадиться в порядку, передбаченому Правилами перевезення
швидкопсувних вантажів ( z1031-02 ).
При загрозі ввезення збудників інфекційних хвороб тварин або
можливості їх розповсюдження Державний департамент ветеринарної
медицини може встановлювати особливі умови перевезення вантажів,
які підлягають державному ветеринарному контролю, або в
установленому порядку забороняти їх перевезення.
Перевезення вантажів, які підлягають державному
ветеринарно-санітарному контролю, здійснюються:
у межах району - за ветеринарними документами, виданими
регіональною службою держветсанконтролю в особі головного
державного інспектора ветеринарної медицини цього району;
у межах України, областей та Автономної Республіки Крим - з
дозволу управлінь ветеринарної медицини держадміністрацій
Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та
під контролем регіональних служб державного
ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та
транспорті;
при ввезенні в Україну з-за кордону - за узгодженням з
регіональними службами державного ветеринарно-санітарного
контролю, а також з Державним департаментом ветеринарної медицини;
при вивезенні за кордон - за узгодженням з управліннями
ветеринарної медицини держадміністрацій Автономної Республіки
Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також з Державним
департаментом ветеринарної медицини при вивезенні живих тварин
усіх видів, птиці та племінного матеріалу. Вивезення провадиться
під контролем регіональних служб державного
ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні та
транспорті.

1.2. На всі вантажі, які підлягають державному
ветеринарно-санітарному контролю, відправник повинен пред'явити
станції відправлення на кожний вагон (контейнер) або дрібну
відправку ветеринарний документ, виданий за місцем виходу вантажу
відповідно до Порядку видачі ветеринарних документів,
затвердженого наказом Державного комітету ветеринарної медицини
України від 13.04.2009 N 85 ( z0519-09 ), зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 16.06.2009 за N 519/16535.
Оригінал ветеринарного документа додається до накладної в
паперовому вигляді, у графі 9 "Документи, що додані відправником"
якої вказуються номер та дата його видачі.
У разі оформлення перевізного документа в електронному
вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису) копія
ветеринарного документа (виготовлена за допомогою сканера тощо)
додається в електронному вигляді. При цьому оригінал ветеринарного
документа направляється відправником безпосередньо одержувачу.
Дублікати ветеринарних документів видають провіднику, який
супроводжує тварин, птицю (форма N 1) ( za519-09 ), або кладуть
разом з вантажем у вагон (форма N 2).
{ Пункт 1.2 в редакції Наказу Міністерства інфраструктури N 138
( z0763-11 ) від 08.06.2011 }

1.3. Ветеринарні свідоцтва форми N 1 дійсні для пред'явлення
на станцію навантаження протягом трьох днів з дня їх видачі, а
форм N 2, 3 - протягом п'яти днів. Якщо термін ветеринарного
свідоцтва закінчився, питання про можливість перевезення вантажу
вирішується держветсанконтролем.
Ветеринарні свідоцтва та сертифікати, заповнені чорнилом
різного кольору або неоднаковими шрифтами і почерками (крім
підпису), з виправленнями та неясними печатками, у яких відомості
про найменування, кількість місць та масу вантажу не збігаються з
фактично пред'явленим вантажем, відсутні передбачені їх формою
відомості, а також без печатки та підпису, без зазначення дати
видачі, повного найменування посади, прізвища та ініціалів
спеціалістів, що підписали або завізували документ, а також
ксерокопії ветеринарних документів, у тому числі завірені,
вважаються недійсними. Вантаж до перевезення за такими свідоцтвами
та сертифікатами не приймається.
Завантаження вантажів, які підлягають ветеринарному контролю,
без ветеринарного свідоцтва не дозволяється. Недійсне
ветеринарно-санітарне свідоцтво вилучається спеціалістом
держветсанконтролю. Про затримку вантажу лікар ветеринарної
медицини держветсанконтролю складає акт та повідомляє регіональну
службу держветсанконтролю.

1.4. Начальник станції повинен повідомити держветсанконтроль
про завантаження вантажів, які підлягають ветеринарно-санітарному
контролю, за 12 годин до його початку, а про завантаження тварин
та птиці - за 24 години.
Вантажі, які підлягають ветеринарно-санітарному контролю,
приймаються до перевезення тільки до тієї станції та на адресу
того одержувача, які зазначені у ветеринарному свідоцтві.
Змінювати станцію призначення та одержувача допускається у
виняткових випадках і тільки з дозволу держветсанконтролю.
Переадресування імпортних вантажів тваринного походження
провадиться лише в межах України з дозволу Державного департаменту
ветеринарної медицини. Переадресовані вантажі повинні
супроводжуватися ветеринарними свідоцтвами, у яких робиться
відмітка про дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини
на переадресування.

1.5. Станції відправлення та призначення вантажу проставляють
на ветеринарному свідоцтві календарні штемпелі, що означає його
недійсність для повторного використання.

1.6. На зворотному боці ветеринарного свідоцтва працівники
держветсанконтролю проставляють відмітки про ветеринарний огляд
вантажів при завантаженні, під час перевезення та на місці
призначення, затверджують їх своїм підписом та печаткою, указуючи
дату огляду. Ветеринарний огляд на станції відправлення
провадиться до та під час завантаження у вагон, а на станції
призначення - під час вивантаження.
Ветеринарний лікар держветсанконтролю має право вимагати від
відправника вибіркового розпаковування тари з вантажем (до 10%). У
разі невідповідності вантажу ветеринарним вимогам забороняє його
перевезення згідно з частиною четвертою статті 13 Закону України
"Про ветеринарну медицину" ( 2498-12 ).

1.7. Огляд вантажів спеціалістом держветсанконтролю може
провадитись під час перевезення та в пунктах перевалки на інші
види транспорту. На вимогу держветсанконтролю станції надають
ветеринарні свідоцтва, перевізні документи на вантажі, які
підлягають ветеринарно-санітарному контролю, та інформацію,
пов'язану з проведенням ветеринарно-санітарному контролю при
перевезенні цих вантажів.
У разі виявлення вантажів, які підлягають
ветеринарно-санітарному контролю, без ветеринарних свідоцтв, з
фальсифікованими ветеринарними свідоцтвами або з іншими
порушеннями вимог Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі
державної ветеринарної медицини, через державний кордон України,
затвердженого наказом Головного державного інспектора ветеринарної
медицини України від 27.12.99 N 49 ( z0009-00 ) та зареєстрованого
в Міністерстві юстиції України 10.01.2000 за N 9/4230 (далі -
Порядок пропуску вантажів), уживаються заходи відповідно до вимог
цього Порядку.

1.8. Утрата під час перевезення ветеринарного свідоцтва на
дрібні та вагонні відправки оформляється актом загальної форми, а
вантажі затримуються на вимогу держветсанконтролю на станції
виявлення до з'ясування можливості їх подальшого транспортування і
видачі одержувачу.

1.9. На обґрунтовану вимогу держветсанконтролю для проведення
заходів, пов'язаних з ветеринарно-санітарним контролем, вантаж
може бути затримано на станції. Про затримку вантажу представник
держветсанконтролю складає акт за участю працівника станції із
зазначенням причин затримки та заходів щодо їх усунення. Копія
акта додається до перевізних документів, у яких про це робиться
відповідна відмітка.

2. Перевезення тварин та птиці

2.1 Перевезення тварин та птиці здійснюється вагонними
відправками, завантаження їх у вагони провадиться на станціях,
обладнаних спеціальними платформами. Як виняток допускається
завантаження тварин з платформ загального користування, з
майданчиків або автотранспортної техніки за наявності спеціальних
перекидних містків або трапів.
Вивантаження тварин та птиці провадиться засобами одержувача
на всіх станціях, відкритих для приймання та видачі вантажів.
Дрібними відправками тварини та птиця не перевозяться.

2.2. Тварини та птиця перевозяться у спеціалізованих вагонах,
а в разі відсутності цих вагонів - в обладнаних для таких
перевезень критих вагонах. Усе обладнання та пристрої, необхідні
для перевезення тварин та птиці, надаються відправником.
Спеціалізовані вагони парку залізниці для перевезення тварин
передаються м'ясокомбінатам та іншим організаціям на умовах
тимчасового користування за договорами оренди.
Передача та повернення спеціалізованих вагонів повинні
оформлятися приймально-здавальним актом, який додається до
договору, з обов'язковим зазначенням у ньому технічного стану
спеціального обладнання кожного вагона. Організації, які
користуються цими вагонами, несуть відповідальність за збереження
спеціального обладнання у порядку, установленому Статутом
залізниць ( 457-98-п ) та договором.
На переданих для тимчасового користування вагонах орендарем з
двох сторін наноситься трафарет з найменуванням
організації-орендаря, станції та залізниці приписки вагона.
Перевезення тварин у спеціалізованих вагонах, як правило,
повинно здійснюватися маршрутами або групами вагонів. Напрямки
перевезення цих вагонів узгоджуються при оформленні договорів,
ураховуючи розташування пунктів водопою тварин на залізницях
(додаток 3).
Кожна група спеціалізованих вагонів повинна супроводжуватися
провідниками організації, яка користується ними.
Порожні спеціалізовані вагони, які перебувають у тимчасовому
користуванні (оренді), направляються в пункти завантаження за
повними перевізними документами.
У періоди скорочення обсягів перевезення тварин, а також при
перевезенні порожніх спеціалізованих вагонів у пункти завантаження
організаціям-орендарям дозволяється завантаження їх фуражем та
іншими вантажами за умови, якщо вони не спричинять пошкодження
внутрішнього обладнання та погіршення санітарного стану вагону.
Перелік таких вантажів установлюється договором.
За перевезення тварин у спеціалізованих вагонах, пробіг цих
вагонів у порожньому стані (після вивантаження або для
навантаження) та за проїзд провідників стягуються платежі в
порядку та розмірах, установлених Тарифним керівництвом N 1,
затвердженим наказом Мінтрансу від 15.11.99 N 551 ( z0828-99 ) та
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.12.99 за
N 828/4121.
Очищення, промивка та дезінфекція спеціалізованих вагонів
здійснюються залізницями на встановлених станціях із стягненням
вартості ветеринарно-санітарної обробки цих вагонів з одержувачів
на загальних підставах за ставками, затвердженими начальниками
залізниць відповідно до статті 60 Статуту залізниць ( 457-98-п ).
У періоди скорочення обсягів перевезень забійних тварин у
разі відсутності в організації-орендаря колій для відстою вагонів
залізниці за договором надають місця відстою на станціях приписки
або найближчих до них станціях. Відповідальність за збереження
внутрішнього обладнання вагонів під час їх відстою покладається на
організацію-орендаря.

2.3. Птиця перевозиться у клітках із суцільним щільним дном,
які розташовуються у вагонах в один або декілька ярусів.

2.4. Для завантаження тварин та птиці повинні подаватися
промиті, сухі, чисті, без сторонніх запахів вагони (1 категорія),
а для завантаження племінних тварин - крім того, продезінфіковані
(2 категорія).
Придатність вагонів для перевезення тварин та птиці
визначається спеціалістом структурних підрозділів регіональної
служби держветсанконтролю.
Завантаження тварин у вагони, звільнені після перевезення
отрутохімікатів та мінеральних добрив, без відповідної обробки не
дозволяється.

2.5. Тварини та птиця доставляються на станцію завантаження
до терміну, призначеного начальником станції, і до завантаження у
вагони оглядаються спеціалістами держветсанконтролю. Огляд тварин
та птиці спеціалістом держветсанконтролю провадиться лише вдень.
Для завантаження тварин та птиці в нічний час фронти завантаження
повинні мати достатнє освітлення. Для проведення огляду відправник
повинен надати необхідну кількість працівників.
Про дозвіл на відправлення тварин та птиці спеціалістом
держветсанконтролю робиться відмітка у ветеринарному свідоцтві, а
в разі заборони складається акт з вилученням ветеринарного
свідоцтва та його дубліката і з повідомленням про це начальника
станції. У разі заборони завантаження відправник повинен не
пізніше ніж за дві години з моменту введення заборони забрати з
території станції не прийнятих до перевезення тварин та птицю.
Завантаження тварин та птиці дозволяється лише в присутності
та під контролем спеціаліста держветсанконтролю.
При виявленні хворих або підозрілих на захворювання тварин та
птиці держветсанконтролем та відправником щодо них уживаються
заходи згідно з діючими ветеринарно-санітарними правилами й
інструкціями Державного департаменту ветеринарної медицини.

2.6. Завантаження тварин у криті та спеціалізовані для
перевезення тварин вагони провадиться у кількості:
велика рогата худоба - від 16 до 24 голів у залежності від
віку, розмірів та маси. Після розміщення вказаної кількості тварин
у вагоні повинен залишатися вільний простір, достатній для того,
щоб розмістилася ще одна тварина;
молодняк великої рогатої худоби - від 24 до 28 голів;
телята - від 36 до 50 голів в залежності від віку;
вівці та кози - від 80 до 100 голів;
свині: вагою до 80 кг - від 50 до 60 голів;
80 - 100 кг - від 44 до 50 голів;
100 - 150 кг - від 28 до 44 голів;
понад 150 кг - від 20 до 28 голів;
коні - не більше 14 голів, а при перевезенні племінних коней
за племінними свідоцтвами кінних заводів - не більше 12 голів.
Норми завантаження племінних високопродуктивних тварин
визначаються відправником за узгодженням з держветсанконтролем.
Про завантаження тварин складається акт.

2.7. Коні у вагонах розміщуються паралельно поздовжній осі
вагона головами до міждверного простору. У кожній половині вагона
коні розміщуються у два ряди. Для проходу провідника в середніх
рядах установлюється на одного коня менше, ніж у крайніх.
Для перевезення коней криті вагони обладнуються відправником:
чотирма поперечними дошками - конов'язями;
двома дошками - дверними закладками;
двома поздовжніми та чотирма поперечними фуражними дошками.
Дозволяється перевозити тільки розкутих коней.

2.8. Велика рогата худоба розміщується впоперек або вздовж
вагона (крім спеціалізованих для перевезення тварин).
При поперечному способі перед завантаженням до незнімних
дощок поздовжніх стін вагона прикріплюються шурупами залізні
кільця або скоби, з розрахунку одне кільце на 1-2 тварини. Біля
торцевих стін вагона настилаються полиці з двох дощок, які
кладуться на незнімні дошки поперек вагона впритул до торцевої
стіни. Після завантаження великої рогатої худоби в дверних отворах
встановлюються решітки.
При поздовжньому способі розміщення великої рогатої худоби
вагони обладнуються як для перевезення коней, але замість дверних
дощок-закладок у дверних отворах установлюються решітки.
Завантаження та розміщення великої рогатої худоби в
спеціалізованих вагонах провадиться тільки поперечним способом.
Вівці, кози, телята, свині та молодняк великої рогатої худоби
завантажуються у вагони без прив'язу.

2.9. Перевезення в одному вагоні разом биків та корів,
баранів та овець, кнурів та свиноматок, а також тварин або птиці
різних видів не допускається.
У разі неможливості роздільного завантаження в окремі вагони
тварин та птиці різного виду та статі їх перевезення в одному
вагоні допускається за умови гарантованого розділення їх один від
одного надійними перегородками.
Не допускається завантаження свиней у зимовий період при
зовнішній температурі повітря нижче -25 град. C, а в літній період
- великих свиней вагою більше 100 кг при температурі +25 град. C і
вище.

2.10. Дрібні тварини перевозяться в клітках та ящиках, які
розміщуються у вагоні в кілька ярусів. Відстань між верхньою
кліткою або ящиком та стелею повинна бути не менше 20 см. Ящики та
клітки встановлюються біля поздовжніх стін вагона з проходом для
догляду за тваринами та вентиляції. Клітки та ящики повинні мати
щільне дно та надійно закріплюватися після завантаження.

2.11. Перевезення диких тварин та звірів вагонними
відправками здійснюється за умовами, установленими в кожному
окремому випадку залізницею, держветсанконтролем та відправником.
Хутрові звірі в залежності від їх виду перевозяться у металевих
або міцних дерев'яних клітках з металевими решітчастими дверима.
Двері кліток повинні мати міцні запори, які унеможливлюють
самовідкривання, та замикатися на замки.

2.12. Відправник повинен забезпечити тварин та птицю
доброякісними кормами та підстилкою на весь час перевезення,
виходячи з добової норми, терміну доставки та необхідності
дводобового запасу. Якість і придатність кормів обов'язково
підтверджується ветеринарним свідоцтвом форми N 2. Свідоцтво
додається до накладної, дублікат свідоцтва видається провіднику,
який супроводжуватиме тварин або птицю, а корінець залишається у
службі державної ветеринарної медицини, яка видала свідоцтво.
Увезення кормів із-за кордону з партією тварин, що
імпортується, допускається за наявності на корми ветеринарного
сертифіката, а при їх вивезенні з партією тварин за кордон лікар
пункту держветсанконтролю виписує на корми ветеринарний сертифікат
відповідної форми. Відправлення вагонів з тваринами та птицею з
кормами без ветеринарного сертифіката забороняється.
У зимовий період при зовнішній температурі повітря в пункті
відправлення -15 град. C і нижче застосування сирого жому, барди
та силосу для корму не допускається.

2.13. Корм та підстилка перевозяться у вагонах разом з
тваринами та звірами і завантажуються на фуражні полиці або в
міждверний простір вагона. Зерновий фураж (овес, борошно, висівки,
комбікорм) перевозиться у мішках, а сіно та солома - у
запресованих тюках.
Для перевезення кормів (фуражу) та підстилки на вимогу
відправника в рахунок його договору (плану) можуть надаватися
окремі вагони.

2.14. Тварини та птиця перевозяться тільки великою швидкістю.

2.15. Провідники розміщуються у вагонах з тваринами і птицею
і повинні виконувати обов'язки, передбаченні Правилами перевезень
вантажів у супроводі провідників відправників (одержувачів),
затвердженими наказом Міністерства транспорту України від
21.11.2000 N 644 ( z0868-00 ) та зареєстрованими у Міністерстві
юстиції України 24.11.2000 за N 868/5089.
Окремі вагони для провідників надаються за заявкою
відправника в рахунок його плану.
Працівники станцій повинні попереджувати провідників вагонів
з тваринами про початок маневрової роботи.

2.16. У літній період тварин необхідно вдосталь напувати
водою не менше ніж два рази на добу, а в зимовий період - не менше
одного разу.
На станціях, зазначених у додатку 3, залізниці повинні
забезпечувати провідникам воду для напування тварин, мати
необхідний інвентар (шланги) та надавати допомогу при напуванні
тварин.
Корита для напування тварин надає відправник.
Про проведене напування тварин або про відмову провідника від
напування станції повинні робити відмітки в дорожньому журналі
провідника.

2.17. Поїзди з вагонами, завантаженими тваринами та птицею,
на пунктах водопою повинні прийматися на колії, обладнані
водопостачальними колонками або іншими пристроями для напування
тварин. У разі неможливості приймання на колії, передбачені для
водопою, начальник станції повинен забезпечити подачу цих вагонів
на колії з водопостачальними пристроями.
Про відправлення вагонів станція водопою повідомляє наступну
станцію, де буде провадитися напування тварин.
У разі непередбаченої затримки вагонів з тваринами на
станції, не обладнаній водопостачальними пристроями, начальник
станції вживає заходів щодо забезпечення своєчасного водопою
тварин.

2.18. Очищення вагонів від гною під час перевезення
здійснюється провідниками тільки на станціях, визначених
начальником залізниці за узгодженням з держветсанконтролем.
Начальник станції повинен забезпечити подачу вагонів з тваринами
на колії, де може здійснюватися очищення вагонів.
У разі виявлення хворих тварин, а також при перевезенні
тварин на особливих умовах, очищення вагонів від гною
забороняється.

2.19. Про захворювання тварин або про те, що вони не
приймають корм та воду, провідник повинен звернутися у письмовій
формі до начальника станції про негайне повідомлення пункту
держветсанконтролю, який обслуговує станцію.

2.20. У разі виявлення у вагоні хворих, слабких, полеглих та
загиблих тварин або птиці підрозділ держветсанконтролю здійснює
заходи згідно з ветеринарно-санітарними правилами та інструкціями
Державного департаменту ветеринарної медицини.
Зняття трупів, хворих, слабких чи полеглих тварин або птиці,
а також їх затримка та передача до карантину здійснюються
залізницею на письмову вимогу держветсанконтролю. Вилучення з
території станції трупів тварин або птиці здійснюється спеціальним
транспортом під наглядом працівників держветсанконтролю. Про всі
випадки зняття тварин та птиці або їх трупів з вагонів складається
акт загальної форми, який разом із письмовою вимогою органу
держветсанконтролю додається до перевізних документів. У графі
накладної "Відмітки залізниці" станція робить відмітку про
складання акта і про фактичні витрати залізниці на виконання робіт
із хворими тваринами. На станції призначення (прикордонній або
перевалки) ці витрати стягуються з одержувача (експедитора).
Перелік станцій, на яких можуть зніматися трупи тварин,
установлюється начальником залізниці за узгодженням з відповідним
органом держветсанконтролю. Такі станції обов'язково повинні мати
необхідні приміщення для тимчасового зберігання трупів тварин.

2.21. У разі несправності вагонів з тваринами та птицею
станції вживають заходів до негайного ремонту та відправлення їх,
по змозі, найближчим поїздом. Перевантаження птиці та тварин в
інший вагон допускається, тільки коли несправний вагон
відремонтувати неможливо. Про це станція повинна повідомити орган
держветсанконтролю.

2.22. Про прибуття вагонів з тваринами та птицею під
вивантаження станція призначення повідомляє одержувача та орган
держветсанконтролю. Тварини та птиця приймаються одержувачем та
вивозяться з території станції не пізніше 12 годин з моменту
подачі вагонів для вивантаження.

2.23. Представник органу держветсанконтролю повинен оглянути
тварин та птицю протягом 6 годин з моменту прибуття вагонів на
станцію призначення. У разі відсутності на станції призначення
пункту держветсанконтролю спеціалісти держветсанконтролю
доставляються транспортом одержувача.

2.24. Вагони після вивантаження тварин та птиці направляються
на санітарну обробку відповідно до вимог працівників
держветсанконтролю.
Після вивантаження тварин та птиці одержувач повинен усі
залишки гною та підстилки зібрати та скласти в міждверному
просторі вагонів (крім вагонів, які надалі оброблятимуться за III
категорією). З дозволу держветсанконтролю підгортання гною у
вагонах, які надалі оброблятимуться за II категорією, може не
провадитися.

2.25. У разі оголошення карантину залізниця встановлює згідно
із статтею 29 Статуту залізниць ( 457-98-п ) та ветеринарним
законодавством тимчасові обмеження або припиняє завантаження
тварин та птиці.
Вагони з тваринами та птицею, які прибули на станцію, де
оголошено карантин, переадресовуються для вивантаження на інші
станції на вимогу одержувача та з дозволу органу
держветсанконтролю.
Переадресування тварин та птиці в усіх випадках узгоджується
з органом держветсанконтролю.

2.26. Увезення з-за кордону або вивезення за кордон тварин та
птиці здійснюється тільки через ті залізничні станції, на яких є
пункти держветсанконтролю, з дотриманням ветеринарно-санітарних
умов. Тварини та птиця, що імпортуються, повинні супроводжуватися
оригіналами ветеринарних сертифікатів, виданих державною
ветеринарною службою країни-експортера мовами країни-імпортера і
країни-експортера.
На тварин та птицю, що експортуються, пункт
держветсанконтролю за місцем митного оформлення вантажу видає
ветеринарний сертифікат відповідної форми.

2.27. Тварини та птиця, які імпортуються або експортуються,
оглядаються лікарем ветеринарної медицини пункту
держветсанконтролю. Про прибуття тварин або птиці начальник
станції повинен своєчасно повідомити пункт держветсанконтролю.
На оглянутих тварин та птицю, що експортуються в треті країни
(крім країн СНД), пункт держветсанконтролю за місцем митного
оформлення вантажу відповідно до Правил видачі ветеринарних
документів на вантажі, що підлягають обов'язковому ветеринарному
контролю, затверджених наказом Головного державного інспектора
ветеринарної медицини України від 07.08.97 N 27 ( z0326-97 ),
зареєстрованих у Мін'юсті 20.08.97 за N 326/2130, замість
ветеринарного свідоцтва форми N 1 видає ветеринарний сертифікат
установленої форми, завірений номерною печаткою і особистим
підписом працівника держветсанконтролю та з відміткою "Експорт
дозволено". Відправлення вагонів з тваринами та птицею без
ветеринарного сертифіката забороняється.
На супровідних документах на тварин та птицю, які ввозяться з
третіх країн, після проведення державного ветеринарно-санітарного
контролю лікар ветеринарної медицини пункту держветсанконтролю
ставить штамп "Вивантаження та митне оформлення під прикордонним
держветсанконтролем" та номерну гербову печатку і підпис. Після
цього транспортний засіб з тваринами та птицею може рухатись
територією України до місця призначення. У місці призначення митне
оформлення провадиться за наявності ветеринарних свідоцтв форми N
1, які видаються спеціалістами структурних підрозділів
регіональної служби держветсанконтролю на підставі ветеринарних
сертифікатів країни-експортера та після проведення відповідного
ветеринарного огляду.
На тварини та птицю, що ввозяться з країн СНД, після
проведення ветеринарного контролю на супровідних документах і
"Ветеринарных свидетельствах" лікар ветеринарної медицини пункту
держветсанконтролю ставить штамп "Вивантаження та митне оформлення
під прикордонним держветсанконтролем" та номерну гербову печатку і
підпис. На станції призначення митне оформлення вантажу
провадиться за наявності відповідних "Ветеринарных свидетельств".
На тварини і птицю, що експортуються до країн СНД, лікар
пункту держветсанконтролю за місцем відправлення вантажу оформляє
відповідні "Ветеринарные свидетельства". На прикордонній станції
лікар прикордонного пункту держветсанконтролю після огляду тварин
(птиці) і перевірки супровідних документів проставляє на них штамп
"Вивіз дозволено" та номерну гербову печатку і підпис.

2.28. Огляд держветсанконтролем тварин та птиці та видача
ветеринарних документів повинні здійснюватися у межах термінів,
установлених для митного огляду. У разі затримки вантажу понад цей
термін, зумовленої необхідністю проведення ветеринарних заходів
(карантин, щеплення тощо), пунктом держветсанконтролю складається
акт, який додається до перевізних документів. Про строк і причину
затримки робиться відмітка в перевізних документах.

2.29. Про кожний випадок виявлення хворих або підозрілих на
захворювання заразними хворобами тварин та птиці, невідповідності
даних, указаних у ветеринарних свідоцтвах, або їх відсутності
ветеринарним лікарем пункту держветсанконтролю складається акт за
участю представника станції (у відповідних випадках і митниці), а
щодо зазначених тварин та птиці вживаються відповідні
ветеринарно-санітарні заходи.

3. Перевезення інших вантажів, які підлягають
ветеринарному контролю

3.1. За умовами цього підрозділу Правил перевозяться вантажі,
зазначені в додатку 2.

3.2. На станціях навантаження, вивантаження та сортування
сировини тваринного походження, у залежності від кількості
вантажів, що приймаються, видаються, сортуються, виділяються
окремі склади, ізольовані відділення на складах, ізольовані місця
на складах або майданчиках з огородженням їх суцільною стіною
висотою не нижче 2,5 м для тимчасового зберігання цих вантажів.

3.3. Для зважування та переміщення сировини тваринного
походження всіх видів на станції виділяються окремі товарні ваги,
настили на них та окремі візки.
Місця для приймання та зберігання сировини тваринного
походження, ваги, настили та візки повинні періодично підлягати
дезінфекції за вказівкою держветсанконтролю.

3.4. Люди, зайняті на завантаженні, вивантаженні та
сортуванні дрібних відправок сировини тваринного походження,
повинні працювати в захисному спецодязі. Використання цього
спецодягу для роботи з іншими вантажами забороняється. Для
зберігання вказаного спецодягу виділяються окремі шафи.

3.5. Забороняється перевезення разом в одному вагоні або
контейнері:
продуктів та харчової сировини тваринного походження (крім
консервів) з іншими продуктами харчування (крім консервів у
стандартній упаковці), технічною сировиною тваринного походження,
кормами для тварин, фуражем, пилоутворювальними вантажами,
домашніми речами, тваринами, металевими виробами, фарбувальними,
пахучими, випаровувальними речовинами та вантажами для побутових
потреб;
м'яса з рибою, молоком та молочними продуктами, яйцями та
яєчними продуктами;
охолодженого та остиглого м'яса з м'ясокопченостями;
риби та рибопродуктів з іншими видами вантажів;
свіжої та замороженої риби з копченою, в'яленою, солоною,
маринованою тощо;
мокросолоної шкіряної та хутрової сировини з іншою технічною
сировиною тваринного походження.

3.6. Шкіряна та хутрова сировина в прісносухому, сухосолоному
та мокросолоному стані приймається до перевезення як вагонними,
так і дрібними відправками в кипах (пачках), перев'язаних
хрестоподібно міцними мотузками. Мокросолона сировина також може
перевозитися у бочках та ящиках, які не протікають, а прісносуха
та сухосолона - у твердій або м'якій тарі.
Кожна пачка мокросолоної сировини має бути загорнута в шкуру
шерстю або міздрею назовні. Великі сухі шкури можуть перевозитися
складеними вдвоє по довжині або згорнуті без перев'язування
мотузками.

3.7. Забороняється перевезення залізницею шкіряної та
хутрової сировини навалом без упакування та в замороженому стані.

3.8. У ветеринарних свідоцтвах на шкіряну, хутрову сировину
та хутро, які підлягають дослідженню на сибірку, повинно бути
відмічено, що при дослідженні вантажу на сибірку отримано
негативний результат.

3.9. Без досліджень на сибірку за наявності клейма
встановленої форми допускаються до перевезення шкури коней,
великої та дрібної рогатої худоби, ослів, лошаків, мулів, яків,
верблюдів, оленів, лосів, диких кіз та єнотоподібних собак,
отримані від забою цих тварин на м'ясокомбінатах, бойнях, забійних
майданчиках та в інших місцях під наглядом держветсанконтролю, а
також шкури свиней забійного походження, шкури каракулевих
(смушкових) ягнят, кролів, собак, котів, зайців, ховрахів, тхорів,
білок, лисиць та інших хутрових м'ясоїдних тварин. У ветеринарному
свідоцтві в цих випадках зазначається, що дана партія шкіряної та
хутрової сировини не підлягає дослідженню на сибірку.
Шкури свиней забійного походження, шкури каракулевих ягнят,
кролів, собак, котів, зайців, ховрахів, тхорів, білок, лисиць та
інших хутрових тварин не клеймуються.
Шкури свиней невідомого походження підлягають клеймуванню
після дослідження на сибірку.

3.10. Досліджена на сибірку шкіряна та хутрова сировина
повинна мати клеймо лабораторії, яка проводила дослідження.

3.11. Перевезення технічної сировини тваринного походження
дрібними відправками провадиться у відповідності до Правил
перевезень вантажів дрібними відправками, затверджених наказом
Міністерства транспорту України від 20.08.2001 N 542 ( z0797-01 )
та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за
N 797/5988. До перевезення у збірних вагонах в упакованому стані
допускаються: шкіряна та хутрова сировина, хутро, вовна, щетина,
волос, пір'я, пух, кишкова сировина, сечові міхури, роги, копита,
столові і ковбасні кістки, міздра та обрізки шкіряної сировини.

3.12. Вовна, щетина, волос, пір'я та пух, які перевозяться
вагонними відправками, повинні пред'являтися до перевезення
упакованими в м'яку непроникну тару, а дрібними відправками - в
ящиках або в щільній м'якій тарі.
У ветеринарних свідоцтвах на перевезення вовни зазначається:
вовна мита чи немита та яким способом вона промивалася - холодним
чи гарячим. Кожна кипа вовни, що відправляється з вовномийок,
повинна мати фабричне клеймо.

3.13. Кишки сухі та сечові міхури перевозяться в ящиках,
корзинах або в кипах, загорнуті в щільну м'яку тару. Кишкова
сировина сухосолона та мокросолона перевозиться в міцних бочках,
що не протікають.
Кишки, пред'явлені до перевезення, повинні бути попередньо
оброблені та ретельно очищені від внутрішнього вмісту.
Сухі кишки та сечові міхури можна перевозити також у багажних
вагонах.

3.14. Роги, копита та кістки приймаються до перевезення
тільки очищеними від м'яких частин та бруду, ретельно висушеними.
Невисушені роги, копита та кістки до перевезення не приймаються.
Столові та ковбасні кістки, а також роги та копита дрібними
відправками перевозяться у твердій тарі (ящики, бочки).
Дозволяється перевозити роги, копита, кістки навалом без тари у
власних та орендованих критих вагонах або контейнерах.
Кістки сирі, очищені від м'яких частин, у зимовий період при
температурі вдень -5 град. C та нижче перевозяться у замороженому
стані за умови згоди одержувача на таке перевезення. У цьому разі
в накладній у графі "Заяви та відмітки відправника" відправник
повинен зробити відмітку "Перевезення сирих кісток у замороженому
стані з одержувачем погоджено".
У ветеринарних свідоцтвах на перевезення кісток зазначається
їхнє походження (столові, ковбасні, польові).
Польові кістки та копита перед завантаженням обробляються
освітленим розчином хлорного вапна та висушуються, про що
зазначається у ветеринарному свідоцтві. Забороняється перевезення
столових та ковбасних кісток разом з польовими, польових кісток
дрібними відправками, завантаження у вагони та вивантаження з
вагонів польових кісток, а також зберігання їх на станційних
складах та майданчиках. Завантаження та вивантаження цього вантажу
провадиться у місцях, указаних держветсанконтролем, безпосередньо
з автотранспорту у вагони та з вагонів на автотранспорт.

3.15. Обрізки невичинених шкур

Правила ввоза домашних животных в разные страны мира



Австралия Ввоз домашних животных без заранее полученных разрешений Австралийской карантинной и инспекционной службы запрещен. (контактный телефон в Австралии 612 62723933).

Австрия Сертификат о прививках не требуется. При ввозе домашних животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство.

Аргентина При ввозе домашних животных необходимо иметь при себе завизированное консулом страны ветеринарное свидетельство установленного образца, справку о прививках (в том числе против бешенства), уплатить сбор 10 долл. США.

Бельгия При ввозе и вывозе домашних животных требуется международный ветеринарный паспорт установленного образца. А также необходимо предъявлять ветеринарное свидетельство с отметкой о прививке против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Болгария При ввозе домашних животных требуется международный ветеринарный паспорт установленного образца. Также необходимо выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позднее, чем за 14 дней до пересечения границы). Требуется наличие отметки о вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы (для кошек - за 6 месяцев).

Боливия При ввозе животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство с отметкой о прививке против бешенства.

Бразилия При ввозе домашних животных необходимо иметь при себе международное ветеринарное свидетельство.

Великобритания Ввоз животных и птиц без предварительно оформленной импортной лицензии запрещен. Все ввозимые в Великобританию животные обязаны пройти карантин в течение 6-ти месяцев в специализированных британских учреждениях.

Венгрия При ввозе домашних животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство, выданное не ранее, чем за 8 дней до въезда в страну с указанием таких пунктов:

• животное осмотрено, найдено здоровым и нет возражений против его вывоза;
  
• в зоне 20 км от места, откуда вывозится животное, и за трехмесячный период до его вывоза не регистрировалось случаев заболевания бешенством;
  
• животному была сделана прививка против бешенства и чумы.
  

Германия При ввозе домашних животных необходимо предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца с отметкой о прививке против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы. (запись о прививке должна сопровождаться переводом на немецкий язык).

Греция Люди, прибывающие в Грецию с домашними животными должны предъявлять на таможне международный ветеринарный паспорт установленного образца, и выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позже, чем за 10 дней до пересечения границы, т. е. срок действия данного документа составляет 10 дней, в течение которых вы и ваш питомец должны пересечь границу) - свидетельство должно быть написано на английском или французском языках (перевод). Кроме того, требуется наличие прививки от бешенства, сделанной не ранее чем за 15 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Дания При ввозе домашних животных (собак и кошек) в возрасте от 4 месяцев необходимо предъявить ветеринарный сертификат с отметкой о прививке против бешенства. Животные моложе 4 месяцев ввозятся в страну только с ветеринарным освидетельствованием.

Египет При ввозе домашних животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство с отметкой о прививке против бешенства. Ввоз щенков и котят в возрасте до 3 месяцев запрещен.

Индия При ввозе домашних животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство о прохождении ветеринарного контроля в аэропорту. В случае отсутствия данного свидетельства животное направляется на карантин, длящийся от 2 до 7 дней.

Индонезия При ввозе домашних животных необходимо предъявить международное ветеринарное свидетельство установленного образца.

Исландия Для каждого ввозимого животного (собаки или кошки) требуется получить разрешение Министерства экономики и народного хозяйства Исландии (телефон: (00354) 560 9750, E-mail: postur@lan.stjr.is). По этим же реквизитам можно узнать о наличии карантина в Исландии.

Испания При ввозе домашних животных необходимо предъявить ветеринарное свидетельство. Животные подвергаются ветеринарному осмотру. Свидетельство не требуется при ввозе котят и щенков в возрасте до 3 месяцев.

Италия При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 20 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 11 месяцев до пересечения границы. Для собак необходимо иметь при себе поводок и намордник.

Латвия При ввозе домашних животных требуется предъявить паспорт о прививках, причём кроме прививки от бешенства, сделанной не ранее чем за 7 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы, в Латвии необходимо наличие прививок от чумы – Staupe, лептоспироза - Leptospirose, парвовироза - Parvovirose. Кошки должны быть привиты против бешенства и панлейкопении. Кроме того, на границе требуется свидетельство, выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позже, чем за 10 дней до пересечения границы, т. е. срок действия данного документа составляет 10 дней, в течение которых вы и ваш питомец должны пересечь границу). В Латвии проживание в отелях с животными в большинстве случаев запрещено.

Литва При ввозе домашних животных проверяют наличие тех же прививок, что и при пересечении латышской границы, но, кроме них, ещё потребуется государственное ветеринарное свидетельство, выданное не позднее, чем за 14 дней до поездки и не ранее, чем за шесть месяцев. В Литве также проживание в отелях с животными в большинстве случаев запрещено.

Люксембург При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Македония При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца или выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 15 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 6 месяцев до пересечения границы.
Мальта
Ввоз кошек и собак на Мальту запрещен.

Нидерланды При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Польша При ввозе домашних животных требуется выданное (не позже, чем за 7 дней до поездки) официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово. Также требуется паспорт с отметкой о прививке против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Португалия При ввозе домашних животных требуется международный ветеринарный паспорт установленного образца. Также необходимо выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово. Требуется наличие отметки о вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 21 день до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы (для кошек - за 6 месяцев).

Россия При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца. Также требуется наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы. Еще необходимо выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позже, чем за 10 дней до пересечения границы, т. е. срок действия данного документа составляет 10 дней, в течение которых вы и ваш питомец должны пересечь границу). Ввоз голубей в Россию запрещен.

Словакия При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы, и выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позже, чем за 3 дня до пересечения границы, т. е. срок действия данного документа составляет 3 дня, в течение которых вы и ваш питомец должны пересечь границу).

Турция При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца или выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 14 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 6 месяцев до пересечения границы.

Украина При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт установленного образца. Также требуется наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы. Еще необходимо выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позже, чем за 10 дней до пересечения границы, т. е. срок действия данного документа составляет 10 дней, в течение которых вы и ваш питомец должны пересечь границу) - это свидетельство требуется также при ввозе других животных, равно как и птиц (исключая голубей), и рыб.

Финляндия При ввозе домашних животных необходимо иметь при себе ветеринарный паспорт с отметками о прививках.

Франция При ввозе домашних животных требуется наличие паспорта с отметкой о вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы. Также требуется наличие отметки о вакцинации против чумы у плотоядных (для собак), инфекционного гепатита и лептоспироза. Разрешается провозить с собой максимально 3 животных, из них 1 - в возрасте от 3 до 6 месяцев. Ввоз животных моложе 3-х месяцев во Францию запрещен. Ввоз собак семейства Питбулей (стаффордширский терьер, американский стаффордширский терьер), равно как и пород Мастиф и Тоса запрещен. Для некоторых пород собак требуется наличие поводка и намордника (например, для ротвейлеров).

Хорватия При ввозе домашних животных требуется наличие отметки о вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 15 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 6 месяцев до пересечения границы. Также требуется международный ветеринарный паспорт установленного образца.

Швейцария При ввозе домашних животных требуется предъявить международный ветеринарный паспорт. Также необходимо наличие вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 30 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы.

Эстония При ввозе домашних животных нужно предъявлять паспорт с отметкой о вакцинации против бешенства, сделанной не ранее чем за 7 дней до пересечения границы, и не позднее, чем за 12 месяцев до пересечения границы, а также выданное официальным ветеринарным представителем страны вывоза государственное свидетельство, заверяющее, что животное здорово (свидетельство должно быть выдано не позднее, чем за 10 дней до пересечения границы). Свидетельство обязательно должно быть написано на английском, русском или эстонском языках. В Эстонии в большинстве отелей проживание с собаками запрещено.

При пересечении границы в разных странах могут потребоваться другие дополнительные документы. В первую очередь, необходимо узнать, какие требования предъявляет страна, границу которой вы собираетесь пересечь. Необходимую информацию можно получить в соответствующем консульстве.

Как грамотно подать заявление в милицию о жестоком обращении с животными и добиться возбуждения уголовного дела.

Инструкция.

Если вы стали свидетелем жестокого обращения с животными и твёрдо намерены добиваться справедливости в рамках закона, необходимо иметь представление о том, как правильно подавать заявление в правоохранительные органы и с чем вам предстоит столкнуться.

Помните, что милиция крайне неохотно принимает заявления у граждан по целому ряду преступлений (кражи, изнасилования, убийства, пропажа людей и т.д.) Естественно, в этот список попадает и жестокое обращение с животными. Сотрудники милиции, будут вас отговаривать от подачи заявления и вводить в заблуждение относительно ваших прав и существующих законодательных норм. Это преодолеть несложно. Читайте инструкцию ниже. Но даже, если заявление примут, в возбуждении уголовного дела могут отказать. Однако и это преодолевается. Опять читайте инструкцию. В итоге, при определённой настойчивости вы можете или наказать преступника по закону, или, по крайней мере, припугнуть его. Помните, что прецеденты по делам о жестоком обращении с животными уже были.
Обратите внимание, что жестокое обращение с животными, благодаря некоторой неоднозначности уголовного кодекса Украины, может быть связано с несколькими статьями уголовного кодекса:

Статья 299 часть 1 УК Украины

Базовая статья Уголовного Кодекса по жестокому обращению с животными (жестокое обращение с животными) предусматривает наказание в виде штрафа от 50 необлагаемых налогом минимумов доходов граждан или арест на срок до шести месяцев.

Статья 296 часть1 УК Украины

Хулиганство, то есть грубое нарушение общественного порядка с мотивов явной неуважения к обществу, которое сопровождается особенной дерзостью или исключительным цинизмом - наказывается штрафом от пятисот до тысячи необлагаемых налогом минимумов доходов граждан или арестом сроком до шести месяцев, или ограничением свободы сроком до пяти лет.

Статья 194 часть 1 УК Украины - Преднамеренное уничтожение или повреждение имущества.

Учитывая, что домашнее животное, является имуществом собственника, всяческое посягательство на целостность чужого имущества является незаконным и уголовно наказуемым. В этой статье есть четкое упоминание об отравлении животных. А примеры таких посягательств – на наших глазах происходят довольно часто. Если есть факты по отравлению животных приманкой, приплетайте также возможность отравления детей и прочее.

Так же ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження» от 21.02.2006 г. N 3447-IV четко устанавливающий критерии особенности содержания животных, исключающих жестокость

Если вы сомневаетесь, как именно классифицировать действия преступника, включайте в заявление упоминание обо всех указанных статьях.

Если вы стали свидетелем жестокого обращения с животными и твёрдо намерены добиваться справедливости в рамках закона, необходимо иметь представление о том, как правильно подавать заявление в правоохранительные органы и с чем вам предстоит столкнуться.

А теперь давайте рассмотрим типичные отговорки работников милиции при отказе зарегистрировать заявление:

1. «Мы не будем брать заявление потому, что в информации о происшествии недостаточно данных»… - на самом деле, в отделении милиции (прокуратуре) не имеют права игнорировать любое сообщение о преступлении. Это нарушение. Подобный отказ расценивается Уголовным кодексом (статья 367) как СЛУЖЕБНАЯ ХАЛАТНОСТЬ.

Служебная халатность, то есть неисполнение или ненадлежащее исполнение должностным лицом своих служебных обязанностей вследствие недобросовестного отношения к ним, причинившее существенный вред охраняемым законом правам, свободам и интересам отдельных граждан, или государственным либо общественным интересам, или интересам отдельных юридических лиц, — наказывается штрафом от пятидесяти до ста пятидесяти не облагаемых налогами минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до двух лет, или ограничением свободы на срок до трех лет, с лишением права занимать определенные должности либо заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.
2. «Мы не будем брать заявление потому, что преступление произошло давно»… и не здесь - сведения о преступлениях принимаются независимо от места и времени их совершения.
Мы не будем брать заявление потому, что у вас нет паспорта или прописки в этой местности – опять врут! Обязаны взять, даже если вы гражданин другой стороны или не имеете гражданства вовсе.

Способы убедить сотрудника милиции зарегистрировать заявления как положено по закону:
- Требуйте от сотрудника милиции, который вам отказывает, удостоверение (вообще говоря – это должно быть первым вашим шагом в милиции – записать данные того, с кем вы общаетесь). Перепишите все данные и пригрозите ему активными действиями – от жалобы непосредственному начальнику до прокуратуры. Действуйте – бюрократ бумагой рождён, и только от бумаги может сгинуть. Помните - ничего другого они не боятся, не чувствуют, не понимают.

- Требуйте письменного обоснования о причине отказа принимать заявление. С бумагой и жалобой в прокуратуру. По идее – милицейское начальство, в таком случае, образцово-показательно накажет виновного.
- Берите с собой диктофон. Лучше плёночный, а не цифровой, но, чтобы попугать, сгодится любой. Далее, демонстративно его включайте с просьбой пояснить, почему вам отказывают в приёме заявления.
- Берите с собой свидетелей, друзей, знакомых, родственников, которые смогут оказывать вам моральную поддержку и подтверждать, при необходимости, противоправные действия милиции.
- Если нет возможности «захватить» с собой представителей СМИ, тогда уверенным тоном скажите, что у вас есть знакомые АКУЛЫ ПЕРА! Сотрудник милиции, почувствовав вежливое внимание со стороны прессы, будет столь же вежлив и обходителен. Ну а выигрышной идеей будет пригласить журналиста местной газеты или телевидения (позвоните в газету и договоритесь). Для них это будет и журналистским расследованием и по делу о жестоком обращении с животными и по противоправным действиям милиции и горячей новостью для публикации.
Привлекайте к делу местное общество защиты животных. Возможно, они имели опыт в делах такого рода. Если ваши возможности не ограничиваются узкими рамками бюджета, нанимайте адвоката и идите с ним. По закону, адвокат может представлять вас на всех этапах дела.

Что делать, если заявление всё же отказываются брать:

- Если вам не удалось убедить сотрудника милиции принять заявление, не отступайте.
- Попробуйте пробиться к милицейскому начальству.
- Если не удалось, можно действовать другими способами: Звоните по телефону 02, по телефону доверия, по телефону службы собственной безопасности и жалуйтесь на конкретного сотрудника милиции. Отслеживайте работу по вашей жалобе. В дежурной части звонок возьмут на контроль и обяжут сотрудника отреагировать на заявление независимо от того, по какому поводу обращаетесь.
- Если вы все же не доверяете милицейскому начальству, не верите, что оно заставит своих подчиненных разбираться по вашему заявлению, обращайтесь в прокуратуру, в обязанности которой входит надзор за действиями работников милиции. Дежурный прокурор обязан принять вашу жалобу на неправомерные действия милиционера, и даст ответ в установленные сроки: до десяти суток. Если потребуется документальная проверка, на такой ответ закон отводит 30 суток (плюс время на доставку письма).

- Если решение сотрудника прокуратуры вас никоим образом не устроит, жалуйтесь дальше по нарастающей - в прокуратуру области, генеральную прокуратуру. Или обращайтесь в суд. Если в течении 3-х суток (в исключительных случаях 10-и суток) со дня подачи заявления, не было принято решение, либо Вы не согласны с ответом, то Вы можете обжаловать действия следователя в вышестоящих инстанциях, обратиться к начальнику районного Управления Внутренних Дел или в Управление Собственной Безопасности в структуре милиции.

Вы имеете право подать жалобу на:

- уклонение от дачи направления на судебно-медицинскую экспертизу;
- некорректное ведение следствия;
- волокиту с возбуждением уголовного дела и его расследованием.

Что делать, если на улице вы увидели погибшего насильственной смертью собаку (кота)?

В случае, если Вы столкнулись с фактом убийства бездомных животных (отравления, отстрелы и другие формы насильственной смерти - независимо от того, массовый это случай или единичный) действовать следует так:

1. Составьте акт об обнаружении трупа животного с признаками насильственной смерти с подписями и трех лиц-свидетелей. Укажите координаты (адрес, контактный телефон) всех свидетелей и дату составления акта.
2. Сделайте фото - ОБЯЗАТЕЛЬНО! Хотя на мобильный телефон.
3. Напишите заявление в милицию по месту обнаружения трупа животного (заявлению прилагаете Акт) с просьбой принять меры к розыску виновных и наказать их. Копию заявления оставляете себе. Оригинал относите к милиции или отправляете по почте с уведомлением о вручении.

НЕ ВАЖНО, что вы получите отписку! Не важно, что меры не будут приняты. ВАЖНО зафиксировать факт убийства, факт сообщения об убийстве в органы и факт отписки. Эти материалы вы бережно храните, а их электронные версии (отсканированные Акты, заявления, ответы из правоохранительных органов и фото убитых) направляйте в центр правам человека, размещайте на страницах вконтакте, фейсбуке и желателььно подключить СМИ.

Для борьбы с позорным явлением - физическим уничтожением бездомных животных - необходимо собирать все свидетельства таких противоправных действий. Очень желательно по каждому факту подать хоть простое сообщение на SEV-ANIMALS.ORG.UA Благотворительный фонд помощи бездомным животным Севастополя. Аккумулировав на руках доказательства совершения массовых убийств, мы будем принимать централизованные мероприятия: - обращаться в Ген.прокуратуру - обращаться в европейские и международные организации (они уже ждут доказательства).

Правила оформления фотодоказательства. Очень важно, чтобы фотодоказательства имели подтверждение времени съемки. Для этого при фотографировании животных обязательно делать такую привязку по времени, помещая в кадр обложки свежего выпуска любой отечественной газеты (чтобы было видно титулы и по ней можно было установить дату). Газета может лежать рядом с убитым животным, ее может держать в руках волонтер и т.д. Таким образом, съемка будет привязана не только времени, но и к месту (Украина).

Законодательное основание. Нормы, запрещающие жестокое обращение с животными помещаются:
Статья 299 УК - Базовая статья по жестокому обращению с животными
Статья 296 УК Хулиганство. Нарушение общественного порядка, сопровождающееся особым цинизмом (убийство / издевательства на глазах у детей, прохожих и т.д.).
Статья 194 УК Умышленное повреждение или уничтожение имущества. (В данном случае домашнее животное, которое имеет собственника, законом трактуется как его имущество)
Статья 89 КоАП - Жестокое обращение с Законом Украины № 692 «О защите животных от жестокого обращения»
Европейская конвенция о защите домашних животных http://www.pets.kiev.ua/zakon/konvenciya.html

Если у вас есть сомнения как именно классифицировать действия преступника, включайте в заявление в милицию память максимум указанных статей. Чтобы не тратить зря время, доводя ваше право на подачу заявления, его следует отправить по почте с уведомлением о вручении. Тогда вам не придется бегать по инстанциям и доказывать свои права - на заявление, поступившее по почте, отвечать ОБЯЗАНЫ. Доказательством же отправления являются почтовые квитанции и уведомлении о вручении, которое Вам обязательно придет с подписью того, кто его принял и зарегистрировал. На заявлении все же не следует подписываться свидетелям. Их наличие должно быть указано Вами в тексте заявления, а к заявлению прилагается отдельный Акт, где описывается событие и где и будут стоять подписи свидетелей. Заявление без указания какие статьи законов нарушены безусловно получит отказ. Поэтому в тексте заявления ОБЯЗАТЕЛЬНО ссылайтесь на статьи выбирая из них подходят к Вашему случаю. В подзаголовке (в следующей строке после слова ЗАЯВЛЕНИЕ) пишете: "В порядке статьи 95 Уголовно-процес... и т д.

Верховная Рада Украины закон изменения, расширяющие содержание термина «жестокое обращение с животными».

Верховная Рада Украины приняла Закон Украины "О защите животных от жестокого обращения" об уточнении норм и терминов

(Информационное управление)


Законодательный акт вносит в действующий закон изменения, расширяющие содержание термина «жестокое обращение с животными».

В соответствии с законом «жестокое обращение с животными — избиение, издевательство, запугивание, дразнение животных; нарушение зоотехнических, зоогигиенических, ветеринарно-санитарных норм и правил содержания животных; умышленное причинение повреждений животным; натравливание одних животных на других; оставление животных без присмотра или в беспомощном состоянии; добыча животных с нарушением требований закона; разорение или другим способом повреждение, ликвидация природных мест обитания диких животных (нор, берлог, гнезд и т.д.); совершение экспериментов и процедур над животными, причиняющих им страдания, без анестезии и (или) без должного на это разрешения или с нарушением требований закона; преднамеренное использование в работе, в спортивно-зрелищных мероприятиях больных, раненных, искалеченных животных; нагрузка тягловых и вьючных животных грузами, не соизмеримыми с их силой и физическим состоянием; транспортировка животных способом, причиняющим страдания и стресс животного; использование технических средств, принуждающих животных к пребыванию в противоестественных позах, причиняющих излишние страдания, повреждения тела или гибель животного; применение жестоких способов в воспитании и кормлении животных, использование животных как мишени в обучении стрельбе или в соревнованиях по стрельбе; использование в отношении животных допинга, спаивание животных; использование животных в корриде, религиозных ритуалах, лотереях дарение животных в ходе публичных мероприятий; оставление животных без достаточного по физиологическим показателям питания и доступа к воде; другие действия, причиняющие животным боль, увечья, травмы, страдания, стрессы, приводящие их к преждевременной гибели, а также действия, противоречащие требованиям, установленным этим законом, другими законами и нормативно-правовыми актами, направленными на защиту животных от жестокого обращения».

Усовершенствованы также положения о гуманном отношении и обращении с животными в сельском хозяйстве, на зрелищных мероприятиях, в спорте, во время организации досуга, научных экспериментов, в учебном процессе и т.д.

Соответствующий проект зарегистрирован под №1264.

Законодательство
Правила содержания домашних животных. Комментарий юриста
Кроме всяческих прав, граждане Украины и иностранцы, проживающие в Украине, имеют еще и обязанности. Среди других обязанностью каждого человека является забота о своем здоровье, не нанесение вреда здоровью других людей, содержание жилых и других помещений согласно требованиям санитарных норм и соблюдение санитарного и эпидемического благополучия населения вообще.
Содержание большого количества животных в жилом помещении многоквартирного дома, препятствующее соседям нормально существовать и создающее угрозу эпидемическому благополучию окружающих, идет вразрез с вышеуказанными обязанностями, а кроме того еще и содержит в себе признаки, как минимум, нескольких правонарушений.
Во-первых, и самое главное, создание нечеловеческих условий для проживания, содержит в себе признаки административного правонарушения, предусмотренного статьей 42 Кодекса Украины об административных правонарушениях - нарушение санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм. Такое правонарушение влечет за собой наложение штрафа на граждан, совершивших его, от 17 до 204 гривен, а на должностных лиц - от 102 до 425 гривен.
Во-вторых, нарушение правил содержания животных также содержит в себе признаки административного правонарушения. Так, согласно статье 154 Кодекса Украины об административных правонарушениях, такие действия, как содержание собак и кошек в местах, где это запрещено соответствующими правилами, или содержание животных сверх установленного количества, а также содержание незарегистрированных собак, приведение животных в общественные места или выгуливание собак без поводков и намордников (кроме собак, в регистрационных свидетельствах на которых сделана специальная отметка) или в не отведенных для этого местах, влекут за собой предупреждение или наложение штрафа на граждан от 17 до 51 гривны и предупреждение или наложение штрафа на должностных лиц - от 51 до 85 гривен.
Если животных не выгуливают, то это свидетельствует о наличии административного правонарушения со стороны их владельца, предусмотренного статьей 89 Кодекса Украины об административных правонарушениях, а именно - жестокое обращение с животными, что также влечет за собой наложение штрафа от 51 до 119 гривен.
Что касается органов власти, которые должны урегулировать данную ситуацию.
Обеспечение санитарного и эпидемического благополучия населения, надзор за соблюдением санитарных и противоэпидемических норм и правил является прямой обязанностью органов санитарно-эпидемиологической службы. Именно органы санитарно-эпидемиологической службы должны рассматривать дела об административных правонарушениях, связанных с нарушением санитарно-гигиенических и противоэпидемических правил и норм, налагать соответствующие взыскания, а также применять другие необходимые меры. Для выполнения своих функций по обеспечению санитарного и эпидемического благополучия населения органы санитарно-эпидемиологической службы наделены законом довольно значительными полномочиями. В случае необходимости они имеют право привлекать для прекращения нарушений санитарного законодательства работников органов внутренних дел..
Рассматривать факты нарушения правил содержания собак и кошек и налагать на лиц-правонарушителей соответствующие административные взыскания должны административные комиссии при исполнительных органах городских советов. В таких случаях необходимо обратиться в оба вышеуказанные органа власти с заявлением о неправомерных действиях соседей относительно нарушения правил содержания животных. Кроме того, можно обратиться и к участковому инспектору милиции по месту жительства.
Желательно, чтобы заявление было сделано в письменной форме и отправлено по почте заказным письмом с описанием вложения или вручено соответствующим органам власти под расписку о вручении. Обращение может быть и устным - записанным соответствующим должностным лицом на личном приеме. Однако в этом случае остается вероятность того, что об обращении «забудут», и придется доказывать, что такое обращение вообще имело место.
Органы власти и их должностные лица (руководители) обязаны рассмотреть обращение, проверить изложенные в нем факты и принять решение согласно действующему законодательству, а также обеспечивать выполнение этого решения и сообщить заявителю о результатах рассмотрения его заявления. Ответ по результатам рассмотрения заявления должен быть предоставлен в срок не более одного месяца. Такой ответ с подписью руководителя или лица, выполняющего его обязанности, в обязательном порядке предоставляется тем органом, который получил соответствующее заявление. Решение об отказе в удовлетворении требований, изложенных в заявлении, доводится к сведению заявителя в письменной форме со ссылкой на закон и изложением мотивов отказа, а также с разъяснением порядка обжалования принятого решения.
Также следует отметить, что поведение владельцев домашних животных относительно ненадлежащего содержания животных в жилом помещении многоквартирного дома является грубым нарушением Правил пользования помещениями жилых домов. В частности, пунктом седьмым указанных Правил предусмотрена обязанность владельцев и нанимателей жилых помещений соблюдать правила содержания животных в домашних условиях, кроме этого содержать животных в квартире, где проживают совладельцы или наниматели (арендаторы), можно только по согласованию с ними.
Нарушение правил пользования помещениями жилых домов также является административным правонарушением, предусмотренным статьей 150 Кодекса Украины об административных правонарушениях. За совершение такого правонарушения предусмотрено административное взыскание в виде предупреждения или наложения штрафа от 17 до 51 гривен. Рассматривать такие административные дела и налагать соответствующие взыскания обязаны административные комиссии при исполнительных органах городских советов, речь о которых уже шла выше.
Правовые возможности принудительного выселения
В случае, если меры административного воздействия на владельцев, собак, нарушающих правила содержания домашних животных не дадут положительных результатов, а именно: животные не будут убраны из жилого дома и санитарно-эпидемическая ситуация в нем не улучшится, жители будут иметь законные основания для принудительного выселения лиц, нарушающих правила пользования жилыми помещениями. Возможность принудительного выселения в судебном порядке лиц, делающих невозможным сожительство с ними в одном жилом доме других людей, предусмотрена законом. Причем в случае систематического нарушения правил пользования жилым помещением и/или использования его не по назначению, выселению без предоставления взамен другого жилья подлежат не только наниматель, но и владелец квартиры.

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
І. Внести до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України такі зміни:
1. Кримінальний кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131) доповнити статтею 264-1 такого змісту:
"Стаття 264-1. Порушення порядку вигулу домашніх тварин (собак).
1. Порушення порядку вигулу домашніх тварин (собак) особою, яка супроводжує домашню тварину (собаку), якщо це спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, –
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб, –
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років."
2. Частину другу статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України після цифр "264" доповнити цифрами "264-1"
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Голова Верховної Ради України

Советы юриста владельцам собак и кошек

ВСЕМИРНАЯ ДЕКЛАРАЦИЯ ПРАВ ЖИВОТНЫХ
Universal Declaration of Animal Rights


Принята Международной Лигой Прав Животных в 23 сентября 1977 года в Лондоне.Объявлена 15 октября 1978 в штабе ЮНЕСКО в Париже. Текст пересмотрен Международной Лигой Прав Животных в 1989, представлен Генеральному директору ЮНЕСКО в 1990 и обнародован в том же году. 

Преамбула:
- Принимая во внимание, что Жизнь - едина, что все живые существа имеют единое начало и их разделение произошло в ходе эволюции видов,
- Принимая во внимание, что все живые существа обладают своими естественными правами, и что любое животное, имеющее нервную систему, имеет особые права,
- Принимая во внимание, что неуважение, или даже простое игнорирование этих естественных прав, наносят большой ущерб природе и приводят человека к совершению преступлений против животных,
- Принимая во внимание, что сосуществование видов подразумевает признание человеческим видом права на жизнь других видов живых существ,
- Принимая во внимание, что уважение животных человеком является неотъемлемым от уважения человека человеком,
Провозглашается:
Статья 1
Все животные имеют равные права на существование в пределах условий биологического равновесия. Равенство в этих правах оставляет неизменным различие между собой видов и индивидуумов.
Статья 2
Вся животная жизнь имеет право на уважение.
Статья 3
1 Животные не должны подвергаться плохому обращению или жестоким действиям.
2 Если есть необходимость умертвить животное, это должно происходить мгновенно, безболезненно и не причинять никакого предшествующего психологического или физического страдания.
3 С мертвым животным нужно обращаться с приличием.
Статья 4
1 Дикие животные имеют право жить и размножаться на свободе в их собственной естественной окружающей среде.
2 Длительное лишение свободы диких животных, охота и рыбалка как времяпровождение для собственного удовольствия, также, как и любое использование диких животных по причинам, не представляющим жизненной необходимости, противоречат этому основному праву.
Статья 5
1 Любое животное, находящееся в зависимости от человека, имеет право на надлежащие уход и заботу.
2 Животное ни в коем случае не должно быть брошено или убито неоправданно.
3 Все формы разведения и использования животного должны уважать физиологию и естественное поведение, определенные для вида.
4 Выставки, демонстрации и фильмы, вовлекающие животных, должны также уважать их достоинство и не должны содержать никакого насилия вообще.
Статья 6
1 Эксперименты на животных, вызывающие их физическое или психологическое страдание, нарушают права животных.
2 Методы восстановления численности животных должны быть развиты и систематически осуществляться.
Статья 7
Любой акт, приводящий к неоправданной гибели животного, и любое решение, ведущее к такому акту, являются преступлениями против жизни.
Статья 8
1 Любой акт, ставящий под угрозу выживание дикого вида, и любое решение, ведущее к такому акту, эквивалентны геноциду, то есть являются преступлениями против вида.
2 Убийства диких животных, загрязнение и разрушение биосферы - действия геноцида.
Статья 9
1 Определенный юридический статус животных и их прав должен быть признан законом.
2 Защита и безопасность животных должны быть представлены на уровне Правительственных организаций.
Статья 10
Образовательные власти должны гарантировать обучение граждан с детства наблюдать, понимать и уважать животных.

Правила содержания домашних животных в Севастополе


Кроме всяческих прав, граждане Украины и иностранцы, проживающие в Украине, имеют еще и обязанности. Среди других обязанностью каждого человека является забота о своем здоровье, не нанесение вреда здоровью других людей, содержание жилых и других помещений согласно требованиям санитарных норм и соблюдение санитарного и эпидемического благополучия населения вообще.
Содержание большого количества животных в жилом помещении многоквартирного дома, препятствующее соседям нормально существовать и создающее угрозу эпидемическому благополучию окружающих, идет вразрез с вышеуказанными обязанностями, а кроме того еще и содержит в себе признаки, как минимум, нескольких правонарушений.
Во-первых, и самое главное, создание нечеловеческих условий для проживания, содержит в себе признаки административного правонарушения, предусмотренного статьей 42 Кодекса Украины об административных правонарушениях - нарушение санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм. Такое правонарушение влечет за собой наложение штрафа на граждан, совершивших его, от 17 до 204 гривен, а на должностных лиц - от 102 до 425 гривен.
Во-вторых, нарушение правил содержания животных также содержит в себе признаки административного правонарушения. Так, согласно статье 154 Кодекса Украины об административных правонарушениях, такие действия, как содержание собак и кошек в местах, где это запрещено соответствующими правилами, или содержание животных сверх установленного количества, а также содержание незарегистрированных собак, приведение животных в общественные места или выгуливание собак без поводков и намордников (кроме собак, в регистрационных свидетельствах на которых сделана специальная отметка) или в не отведенных для этого местах, влекут за собой предупреждение или наложение штрафа на граждан от 17 до 51 гривны и предупреждение или наложение штрафа на должностных лиц - от 51 до 85 гривен.
Если животных не выгуливают, то это свидетельствует о наличии административного правонарушения со стороны их владельца, предусмотренного статьей 89 Кодекса Украины об административных правонарушениях, а именно - жестокое обращение с животными, что также влечет за собой наложение штрафа от 51 до 119 гривен.

Для кошек и собак вводятся строгие правила содержания


В ближайшие дни власти утвердят новые правила содержания животных. Впрочем, о том, что изменится, известно уже сейчас.

Теперь хозяев собак, кошек и других крупных зверушек ждет не только радость от общения с питомцем, но и внушительный список обязанностей – от регистрации и чипирования питомца до сбора экскрементов по время прогулок.

Пересчитают всех хвостатых

Главный пункт новой программы – обязательная регистрация кошек и собак. Поставить хвостатых на учет вот-вот будет святой обязанностью каждого сознательного хозяина. Процесс регистрации – проце***** несложная, говорят зоозащитники. Они уверены, что с помощью единой электронной базы данных идентификации животных города можно будет не только посчитать всех зверушек, но и проследить, как обращаются с животными их хозяева.

- Регистрации подлежат все собаки и кошки старше 3 месяцев, - говорят в КП "Животные в городе". – Каждый хозяин должен внести в базу данных свое животное в течение 30 дней с момента его приобретения. Учесть надо и хвостатых из других городов, которые находятся в Донецке более 45 дней.

Для того чтобы поставить зверя на учет, необходимо вместе с ним обратиться в КП "Животные в городе". Для регистрации хозяин заполняет карточку (для этого необходим паспорт или другой документ, идентифицирующий личность), получает идентификационный номер питомца и жетон (для собак). После этого животное чипируют – помещают под кожу стерильную капсулу с микрочипом, содержащим электронный код.

В базу попадают не только данные хозяина, но и сведения о животном – начиная от породы и клички и заканчивая особыми приметами.

Особые хлопоты ждут владельцев опасных собак – вроде питбультерьеров, ротвейлеров или овчарок. Перед регистрацией они обязаны будут заключить договор обязательного страхования ответственности за вред, который пес может нанести, проверить животное "на адекватность" и пройти обучение по специальному кинологическому курсу.

На этом список правил не заканчивается. Посчитав всех животных, власти не оставляют надежды "окультурить" зверей и их хозяев. Наконец-то на бумаге записали все правила жизни примерного собаковода. Теперь хозяин обязан регулярно – раз в год - делать прививки своему животному, не реже раза в квартал проводить профилактику блох и глистов, обращаться к ветеринару при малейшем подозрении на то, что животное заболело, обеспечивать хвостатого не только едой и водой, но и необходимой физической ответственностью и контактами с естественной средой. Контролировать выполнение всех этих правил, по мнению зоозащитников, призваны жилищно-эксплуатационные организации, независимо от форм собственности. Они же обязаны содержать в порядке территории дворов. Впрочем, власти надеются – хозяева коммунальщикам в этом тоже помогут. Ведь теперь, по правилам, каждый собаковод должен будет собрать в пакетик все кучки, которые пес оставил в подъезде, на дорожке или на детской площадке.

КОНКРЕТНО

Проконсультироваться по поводу правил, разыскать пропавшую собаку или сообщить о стае бродячих псов можно в диспетчерской КП "Животные в городе" по телефону (062) 348-26-58.

КСТАТИ

Бирки наденут на всех

По новым правилам, каждая домашняя собака должна носить бирку или жетон на ошейнике. Туда хозяин должен записать кличку своего любимца, свой адрес и телефон.

ВАЖНО

Не нужно регистрировать:

- птиц - попугаев, канареек и т.д.;

- хомяков, декоративных крыс, мышей, кроликов, шиншилл, хорьков и т.д.;

- рыбок, черепах;

- экзотических животных - змей, крокодилов, варанов и т.д. Но для их содержаниянеобходимо получить другой документ - разрешение уполномоченного государственного органа в области ветеринарии.

Верховный Совет Украины принял закон «О защите животных от жестокого поведения» (относительно уточнения терминов и сроков). За соответствующее решение проголосовали 259 депутатов из 414 зарегистрированных в зале.
Законодательным актом внесены в действующий закон изменения и дополнения, которые расширяют содержание термина «жестокое обращение с животными», передают Podrobnosti.ua.

Согласно принятому закону, жестоким обращением с животными отныне считаются побои, издевательства, запугивание, раздражение животных, нарушение зоотехнических, зоогигиенических, ветеринарно-санитарных норм и правил содержания животных, преднамеренное причинение повреждений животным, натравливание одних животных на других и так далее.

Кроме того, к жестокому обращению с животными относится ОСТАВЛЕНИЕ животных без присмотра или в беспомощном состоянии; добычу охотничьих и других диких животных с нарушением законодательных требований; разорение мест обитания диких животных; проведение экспериментов и процедур над животными, которые приводят к страданиям или проводятся с нарушением законодательства.

Жестоким обращением также считается преднамеренное использование в работе, спортивно-зрелищных мероприятиях больных, раненых животных, животных с увечьями; перегрузку тягловых и вьючных животных грузами; транспортировку способами, которые приводят к страданиям и стрессу животных, а также использование жестоких способов воспитания и кормления животных.

Действие данного закона не распространяется на использование служебных собак во время остановки правонарушения, массовых беспорядков, освобождения заложников работниками (военнослужащими) Министерства обороны, Министерства внутренних дел, Службы безопасности Украины, центрального органа исполнительной власти по делам охраны государственной границы, центрального органа исполнительной власти в отрасли таможенного дела.

Напомним, в январе Верховная рада усилила ответственность за жестокое обращение с животными.

Новости : законопроект "О защите животных"


ККУ против БС


ArtVlad »
Кинологический Клуб Украины (ККУ) в лице его президента Сулимова Игоря Ивановича видит решение этой проблемы несколько иначе - в массовом уничтожении бездомных животных.
И с этой целью официально делегировал бывшего кинолога Бородняки, а ныне - официального главу зоореалистов Украины Сергея Клочко в состав Межведоственной рабочей группы при Минэкологии для нужного им изменения закона "О защите животных...".
Это Сулимов вместе с Клочко пытался уничтожить разработанную нашим Форумом при участии Молодежной лиги и Сириуса Программу по контролю содержания домашних и численности бездомных животных на 2012 - 2016 года.
Такую же позицию четко занимает заводчик крупнейшего в Украине питомника среднеазиатских овчарок Виноградов Георгий Валентинович, спонсирующий зоореалистов и, не исключено, - догхантеров.
Если для подтверждения сказанного необходимы ссылки на инернет-ресурсы, я их приведу.

И ещё:
Люда Луцюк и Муза Махова - заместители Серпинской по АЗОУ, потихоньку перешедшие на позиции зоореализма.
По крайней мере, Муза Махова, как и Серпинская, на многочисленные (ОЧЕНЬ многочисленные!) просьбы высказаться по проблеме зоореализма, и однозначно заявить : они ЗА или ПРОТИВ ОСВ, уже несколько месяцев хранят гордое молчание. И я однозначно ЗНАЮ, что Мария Трунова - ярая приверженица массового убийства бездомных животных, вошла в состав Межведомственной рабочей группы Кабмина по рекомендации Серпинской.

источник - http://vredy.to/index.php?showtopic=9133